Витягнути з пральної машинки футболку, що пахне не свіжістю, а вогкістю й пліснявою – мʼяко кажучи, неприємно, погодьтеся. Часто “винна” в цьому сама пральна машина, яка з часом починає накопичувати залишки миючих засобів, бруду, жиру, волосся та вологи. Саме в таких умовах і зʼявляється той характерний неприємний запах, який потім оселяється на одязі.
Почніть ревізію з гумового ущільнювача на дверцятах. Якщо його “розвернути”, можна побачити, скільки там всього накопичується: від залишків порошку до дрібного сміття і навіть плісняви. Протерти це місце вологою губкою з содою або оцтом – найпростіший і дієвий крок. Бажано робити це хоча б раз на тиждень. А після кожного прання краще протирати його насухо, щоб не накопичувалась волога.
Далі перевірте лоток для порошку. Там також на вас чекатиме “сюрприз” у вигляді слизу, бруду та накипу. Лоток можна легко витягти, промити під теплою водою з оцтом або лимонною кислотою, а потім просушити. Якщо зняти не виходить – допоможуть старі добрі ватні палички або зубна щітка. Їх зручно використовувати для всіх щілин і кутків, де зазвичай збирається увесь бруд.
Барабан на вигляд може здаватися блискучим і чистим, але насправді він теж потребує догляду. Час від часу варто запускати машинку на високій температурі (90–95 градусів) з порожнім барабаном, додавши у відсік для порошку або прямо в барабан склянку оцту та пару ложок соди. Якщо є функція самоочищення – додавати нічого не потрібно.
Окремо варто згадати про фільтр. Він зазвичай ховається за маленькими дверцятами внизу машинки. Там збирається все – від ґудзиків і монет до залишків ворсу й мила. Відкрутивши фільтр (краще підготувати ганчірку, бо витече брудна вода), можна прочистити все вручну. Інакше машина буде погано зливати воду, а запах буде повертатись знову і знову.