Хто жив у радянські часи, добре пам’ятає, як господині бережливо збирали кожен обмилок. Їх складали в окремі баночки чи відерця, щоб потім, коли мило закінчувалося, дістати ці пластинки, намочити та зліпити з них один повноцінний шматок.
Сьогодні часи дефіциту минули, але досвідчені господині все одно продовжують збирати залишки мила. Проте мета тепер зовсім інша, і зберігають їх не у ванній, а в морозилці.
Досвідчені хазяюшки тримають їх там до того моменту, поки вони не знадобляться для приготування розчину для прання чи прибирання. Річ у тім, що натерти звичайне мило кімнатної температури на тертці — це справжня морока. Воно вʼязне, липне до рук і просто розмазується по всій тертці.
Заморожене ж мило веде себе зовсім інакше. Воно стає твердим і крихким. Коли ви дістаєте такий обмилок із морозилки, він натирається на дрібній тертці швидко і без зусиль. Мило перетворюється буквально на пил або дрібну стружку, яка розчиняється у воді за лічені секунди.
Зазвичай таку заготовку використовують для приготування розчинів для замочування одягу, виведення плям або навіть для ручного прання делікатних речей. Це набагато ефективніше і зручніше, ніж намагатися розчинити свіжий шматок мила.
Тож не поспішайте викидати маленькі шматочки мила. Просто заведіть для них невеличкий пакет у морозилці, і коли настане час прання або потрібно буде вивести складну пляму, ці запаси стануть вам у нагоді.