Ось 4 прості правила, які реально продовжують життя пральної машини без жодних витрат.
Чому не можна перевантажувати барабан
Повний барабан здається вигідним: менше прань — менше витрат часу. Але для техніки це серйозне навантаження, бо коли речей забагато, то барабан обертається з перевантаженням, двигун працює на межі, амортизатори швидше зношуються, речі не перуться рівномірно.
Особливо страждає механіка під час віджиму — волога білизна стає важкою, і машина змушена балансувати масу, з якою їй складно впоратися.
Просте правило: між білизною і верхом барабана має залишатися простір приблизно з долоню. Це забезпечує нормальне обертання та якісне прання.
Одна дрібниця, яка “вбиває” підшипники
Найнебезпечніший ворог підшипників — дрібні сторонні предмети. Монети, шпильки, ґудзики, металеві застібки, навіть пісок у кишенях — усе це під час прання може потрапити між барабаном і баком. Там частинки працюють як абразив: створюють зайве тертя, пошкоджують ущільнення і поступово руйнують підшипники. Спочатку з’являється легке гудіння, потім скрегіт, а згодом — сильний шум і люфт барабана.
Що робити, щоб не було запаху та плісняви
Волога — природне середовище для появи неприємного запаху. Якщо після прання машинку одразу закривати, всередині залишається тепле й сире повітря. Саме тому з часом з’являється затхлий запах, темніє гумова манжета, накопичуються залишки мийних засобів.
Щоб цього не сталося, достатньо простих дій:
- залишати люк відкритим після прання хоча б на кілька годин;
- витирати гумову манжету насухо;
- періодично мити відсік для порошку;
- інколи запускати порожній цикл з гарячою водою.
Через що пральна машина стрибає і шумить
Гучний віджим і “подорожі” машинки по підлозі майже завжди мають логічну причину.
Рішення просте:
- виставити машинку строго за рівнем,
- підкрутити ніжки до стійкого положення,
- не прати одну важку річ окремо (наприклад, ковдру без балансу).
Коли навантаження рівномірне, а корпус стоїть стабільно, віджим стає значно тихішим.