Для початку часто облаштовують туалет з унітазом і системою змиву. Підлога викладається плиткою, а стіни можна зробити з екструзійного пенополістиролу – це легкий і довговічний матеріал. Частина даху робиться скляною, а інша – дерев’яною, щоб було світло і комфортно.
Вода подається з ємності, яка стоїть неподалік. Господині радять використовувати резервуар на кількасот літрів – це дозволяє забезпечити змив і підтримувати гігієну. Освітлення можна організувати за допомогою акумулятора від старого інструменту, а світлодіодні лампочки додадуть затишку вночі – туалет виглядає, немов невеликий нічний клуб.
Будівництво такого туалету починають зі сливної ями. Яму копають глибиною приблизно півтора метра, а потім укріплюють цеглою. Для додаткової міцності застосовують автомобільні покришки: боковинки обрізають, кільця скріплюють саморізами й укладають у яму. Цей спосіб допомагає зробити конструкцію жорсткішою і більш надійною.
Під основу туалету засипають пісок і утрамбовують, потім заливають бетон. Стіни роблять із плиток пенополістиролу, які склеюють монтажною піною і додатково кріплять саморізами. Спочатку може здаватися, що конструкція крихка, але після штукатурки і армування спеціальною сіткою вона стає дуже міцною і жорсткою.
Штукатурять стіни клеєм на цементній основі, наносять армуючу сітку з накладенням у 10-15 сантиметрів і розрівнюють шпателем. Після висихання штукатурки роблять декоративне оздоблення – наприклад, створюють малюнок під камінь за допомогою спеціальної суміші і шпателя. Злегка розгладжують нерівності вологою тканиною, щоб поверхня була приємною на дотик.
Двері роблять з того самого пенополістиролу, каркас збирають із брусків 40 на 40 мм. Всі елементи клеять монтажною піною і скріплюють саморізами, але гвоздів не використовують. Щоб двері виглядали натурально, на неї наносять фактуру у вигляді деревних смуг за допомогою старої кисті і води. Після висихання двері фарбують фасадною водною фарбою сірого кольору, потім шліфують і покривають лаком для деревини.
Офарблення стін виконують фасадною фарбою з додаванням колера, іноді додають коричневі або чорні акценти, щоб надати поверхні об’єм і текстуру. Після фарбування всі поверхні покривають лаком для захисту.
Внутрішні стіни штукатурять, імітуючи камінь, фарбують у білий колір і також покривають лаком. Такий туалет призначений для використання в теплу пору року, а на зиму його консервують – зливають всю воду з бачка і унітазу, щоб уникнути пошкоджень.
Таким чином, завдяки простим матеріалам і практичним рішенням можна зробити дачний туалет комфортним і довговічним навіть у віддаленому місці. Господині радять дотримуватися цих рекомендацій, щоб будівництво пройшло легко, а результат тішив довгі роки.