Перший спосіб – за допомогою накидного ключа. Потрібно поставити горіх гострим кінцем догори, вставити його у отвір ключа і легенько вдарити молотком. Шкаралупа розколюється акуратно, а сам горішок залишається цілим. Якщо ключ має більший отвір, працювати буде ще зручніше – просто ставимо горіх, б’ємо, і все готово.
Другий спосіб – використання звичайної корки з-під пляшки. Головне – вибрати корок, який всередині повністю плоский, без виступів чи “зірочки”. Такий варіант буде значно зручніший. Горіх кладемо на корок і легенько вдаряємо молотком. Проте потрібно бути обережними, адже тримати доводиться пальцями, а удар може бути неточним. До цього способу потрібно трохи призвичаїтися, щоб не розбити сам горіх і не травмуватися.
Третій спосіб – за допомогою старої часникодавки. Цей метод здається найзручнішим, але має свої нюанси. Використовувати варто міцну, старішу модель із товстого металу, адже сучасні часникодавки з м’якого матеріалу можуть просто зламатися під тиском. Горіх кладемо у отвір і повільно стискаємо ручки. Іноді шкаралупа тріскає надто сильно, тому горіх може розколотися – головне не перестаратися.
З усіх трьох способів найзручнішим залишається саме перший – із накидним ключем. Він безпечний, горіх не вислизає, а руки залишаються цілими. Корок – це швидка альтернатива, але менш практична. Часникодавка – теж робочий варіант, якщо знайти міцну, стару модель.
Я раджу спробувати різні методи та вибрати той, який вам найзручніший. Головне – робити все обережно, не поспішати й не бити надто сильно. Так горіхи залишаться цілими, а процес – приємним і простим.