Масляний світильник – це дуже проста конструкція, якою користувалися ще наші дідусі й бабусі. Технологія не нова, зате надійна, зрозуміла й цілком безпечна за правильного використання. Зробити такий світильник можна з підручних матеріалів буквально за кілька хвилин.
Для основи беруть звичайну банку з гвинтовою кришкою. Найзручніше, коли кришка низька й щільно закручується. У центрі кришки роблять отвір. Це легко виконати цвяхом і молотком або дрилем. Щоб не пошкодити поверхню столу, варто підкласти щось тверде. Якщо використовується дриль, я раджу спочатку зробити маленький отвір тонким свердлом, а вже потім розширити його. Так свердло не зісковзне, а край буде рівнішим.
Далі готують ґніт. Його товщина має відповідати отвору в кришці. Чим товстіший ґніт, тим яскравіше горітиме світильник. Важливо використовувати лише натуральні матеріали. Підійде бавовняний шнур, мотузка або нитки. Перевірити просто: достатньо підпалити край. Якщо матеріал плавиться – це синтетика, і вона не підходить. За потреби можна взяти готовий ґніт, але зробити його самостійно теж не проблема.
Найпростіший варіант – скрутити ґніт із вати, але він швидко згорає. Більш надійний спосіб – використати бавовняні нитки. Їх намотують у кілька шарів, вирівнюють і протягують через отвір у кришці так, щоб частина ґнота трохи виглядала знизу.
Після цього в банку наливають звичайну рослинну олію. Підійде соняшникова. Ґніт опускають у масло, закручують кришку й залишають світильник приблизно на п’ятнадцять хвилин. За цей час ґніт добре просочується.
Коли все готово, ґніт підрізають так, щоб він виступав зовсім трохи. Занадто довгий край не потрібен. Далі світильник можна запалювати. Він горить рівно, дає м’яке світло й не потребує складного догляду.
Під час використання масло поступово піднімається по ґноту й вигорає, тому його час від часу підливають. Так само згорає і верхівка ґнота, її просто злегка підтягують. Такий світильник – просте, бюджетне й практичне рішення, яке варто взяти на замітку.