Сьогодні поговоримо про те, чи можна отримати електрику буквально із землі та перевірити це на практиці.
Раніше вже намагалися добувати енергію з найнесподіваніших речей – води, картону, навіть звичайних предметів побуту. Багатьом такі спроби здаються абсурдними. Проте мінімальну напругу отримати вдавалося. Цього разу експеримент ще сміливіший.
В основі – процес окиснення металів. Відомо, що мідь і цинк у вологому середовищі вступають у реакцію, створюючи різницю потенціалів. Саме цей принцип використовують у найпростіших гальванічних елементах. Тож візьміть мідний дріт, зачистьте його від ізоляції з обох боків і підготуйте до підключення. Джерелом цинку може стати оцинкований цвях або шматок оцинкованого металу.
Вставте цвях у ґрунт, поруч розмістіть мідний провідник і під’єднайте мультиметр. Уже така елементарна схема може показати близько 0,3 вольта. Небагато, але сам факт наявності напруги підтверджує, що реакція відбувається.
Щоб підвищити показники, підготуйте більші пластини. Виріжте шматок оцинкованого металу та окремо – мідну пластину. Зробіть у них невеликі отвори, вставте дроти й зафіксуйте. Для надійності контакти можна припаяти. Після цього занурте обидві пластини в горщик із землею та знову виміряйте напругу. Значення може зрости майже до 0,8 вольта.
Вологість ґрунту впливає на процес, тому злегка зволожте землю. Проте кардинального стрибка напруги це не гарантує. Натомість відчутний ефект дає послідовне з’єднання кількох пар пластин. Розмістіть у землі кілька мідних і цинкових елементів та з’єднайте їх дротами послідовно. Чим більше таких пар, тим вища сумарна напруга. Додавши кілька пластин, можна отримати вже 2 вольти, а при збільшенні кількості – близько 7 вольт.
Такої напруги вистачає, щоб засвітити невеликий світлодіод. Він спалахує досить яскраво, що виглядає вражаюче для системи, зібраної просто в землі. Спроба під’єднати плату для заряджання телефона теж можлива, але процес буде повільним. За тривалий час акумулятор отримає лише кілька відсотків заряду.
Отже, експеримент підтверджує: земля разом із міддю та цинком може стати джерелом невеликої кількості електроенергії. Це не замінить повноцінну електростанцію, але чудово демонструє принцип роботи гальванічних елементів. Якщо збільшити масштаб і кількість пластин, потенціал системи зростатиме. Головне – правильно з’єднати елементи та забезпечити добрий контакт із вологим середовищем.