Уявіть менш екстремальний приклад: якщо ви живете в приватному будинку з двома ванними кімнатами й одночасно змиєте воду в обох унітазах, нічого страшного не станеться. Але якщо масштаби більші – багатоповерховий будинок з центральною каналізацією – все стає цікавіше.
У деяких будинках можна знайти люк, що веде до великої вертикальної труби, куди потрапляють всі стічні води з квартир. Коли хтось натискає кнопку змиву, вода злітає вниз разом із туалетним папером та іншими речами, що потрапляють у каналізацію. Труби під землею набагато ширші, тож витримують великий потік: середній діаметр головної труби, що веде до очисних споруд, – близько трьох метрів.
А тепер уявіть, що одночасно змивають всі мешканці багатоповерхівки або навіть цілого міста. Спершу з’явиться гул – труби створюють величезний тиск. Навіть якщо вони витримають, чути буде рев, схожий на дикий потік. Але як тільки вода потрапляє в широкі магістральні труби, буря стихне. Труби збирають стоки не тільки з вашого будинку, а й з усього району, а чим довша труба, тим більшу територію обслуговує.
Уявіть місто з сотнями тисяч мешканців, і всі одночасно натискають кнопку змиву. Спершу буде тиша, потім земля тремтить, а потік води стає неймовірним: сотні тисяч літрів виливаються одночасно, вода доходить навіть до вулиць, каналізаційні люки здіймаються, запах сточних вод поширюється скрізь. Люди вибігають на вулицю або ховаються на високих ділянках, намагаючись пережити потоп. У низинах наслідки найсильніші – вода змиває все на своєму шляху, будинки й дороги затоплює, а відновлення після такого «всесвітнього дня змиву» потребує величезних витрат.
Отож, навіть коли все здається звичайним змиванням, каналізаційні труби працюють у складній системі, здатній витримувати великі навантаження. Проте і уявні “святкування змиву” показують, наскільки важливо берегти систему та не перевантажувати її одночасно.