Дачникам більше подобається вирощувати ранньостиглі сорти томатів, адже в цьому випадку вдається раніше отримати врожай, поласувати свіжими овочевими салатами вже на початку літа. Але пізньостиглі помідори за своїми характеристиками не поступаються раннім, вони зазвичай більш солодкі та ароматні. Але головна перевага пізніх сортів томатів — можливість вирощування одразу у відкритому ґрунті, без посіву розсади.
Який сорт пізніх помідорів обрати
Серед сортів пізніх томатів досвідчені городники найбільше рекомендують такі:
- Фініш. Округлі м’ясисті томати з жовтогарячою шкіркою важать від 70 до 90 грамів. Вони відрізняються солодким смаком, а також їх можна без проблем транспортувати на далекі відстані;
- Коричневий цукор. Назву сорт отримав за оригінальний насичено-коричневий колір, який іноді може бути бордово-коричневим. Рослина висока, потребує підтримки, особливо з урахуванням, що плоди важать від 130 до 150 грамів;
- Лежкий. Плодоношення у цього сорту рясне, а на кущі, висотою близько 70 сантиметрів, формуються плоди вагою від 100 до 120 грамів, по 6-8 штук на кожній гілочці.
Догляд за помідорами у серпні у відкритому ґрунті та у теплиці дещо відрізняється. Але основні агроприйоми і для тих, і для інших проводять однаково. Насамперед йдеться про регулярне поливання та підтримку вологості. У період дозрівання томатам потрібно чимало вологи. Коренева система у цієї рослини потужна та глибока. Тому при поливах важливо промочувати весь шар, у якому є коріння.
Експерти радять усім городникам використовувати мульчування при вирощуванні рослин. Однак, помідорам воно особливо потрібне. Шар, що мульчує, не тільки зберігає вологу в ґрунті й перешкоджає росту бур’янів, але ще й покращує структуру землі на грядці.
Роль мульчі найкраще виконують такі компоненти, як солома, сіно, компост, торф’яна крихта та навіть проста свіжоскошена трава.