Насправді існує три види часнику: ярий, озимий, що стрілкується та озимий, що не стрілкується.
Від того, до якого виду належить ваш посівний матеріал, залежить технологія його вирощування.
Одразу зазначимо, що озиму городину обох різновидів висаджують вже у вересні, а ярий – після зими.
Озимі сорти врожай ніші й, до того ж доходять майже на 2 чи 3 тижні раніше, але ярий зможе пролежати у вас тривалий час без холодильника. Якщо врожай озимого часнику потрібно буде швидко з’їсти після збору, то при правильному зберіганні ярого, а це відбувається при підтримці температурного режиму приблизно 0 градусів та вологості повітря 70-75 %, його можна вживати впродовж всієї зими та навіть навесні.
Та все ж таки більшість господарів висаджують озимий часник. У нього через пару місяців після появи сходів з’являються стрілки. Тому бульбочки з них можна також висаджувати. Якщо в ваші плани не входить висаджування, то як тільки стрілки відростають на 10-12 см, їх видаляють для того, щоб прискорити визрівання цибулин та збільшення їхньої ваги.
Через півтора місяця листя часнику пожовкне і стане для вас сигналом збирати врожай. При зборі врожаю часнику стараються не обірвати листя, тому часник підкопують. Далі цибулини необхідно просушити. Для цього знадобиться від 3 до 7 днів. Це ви зможете зробити прямо на городі, якщо погодні умови дозволяють, тобто, якщо дні сухі та сонячні, а якщо – ні, то просушуйте часник на горищі або під навісом.
Після того, як часник добре просохне, відріжте листя, залишивши над цибулиною шийку у 4-5 см довжиною. Тепер можна відправляти часник на постійне місце зберігання.