Вони допомагають знизити стомлюваність ґрунту, наситити його корисними мікроелементами та вітамінами, і розпушують землю. Багато дачників цього робити не хочуть, а даремно. По суті, сидерати закопуються в ґрунт так само, як і торф.
Вони насичують ґрунт калієм, азотом і фосфором під час свого розкладання, та готують ґрунт до рясного плодоношення картоплі на наступний рік. Це дуже зручно тим, що навесні вже не доведеться додавати до ґрунту спеціальні органічні підживлення. До того ж, за сидератами доглядати не треба.
Зелень сама розчиниться у верхньому шарі ґрунту протягом зими та весни, але дуже важливо своєчасно викосити зелень і перекопати, щоб вона встигла розкластися на початок процесу гниття.
Досвідчені дачники вважають найкращим сидератом після картоплі олійну редьку. Її потужне коріння дуже добре рихлить землю. Перші паростки цього сидерату з’являються вже через тиждень після висадки, а через місяць починається цвітіння. Урожайність редьки вдвічі більша, ніж у інших сидератів, тому вона встигне принести користь.
Після збирання цієї рослини на ділянці не буде ризику зараження нематодою і кореневою гниллю протягом наступного року. Як бонус, після олійної редьки на ділянці взагалі не ростуть бур’яни. Також можна висадити після картоплі конюшину, горох або люпин, які наситять ґрунт азотом та фосфором. Ці мікроелементи дуже потрібні для картоплі, баклажанів, томатів та перцю.