Зазвичай жувальна гумка складається з жувальної основи, підсолоджувачів і ароматизаторів. Саме основа надає їй еластичності та дозволяє надувати бульбашки. У промисловому виробництві це спеціальний полімер, а всі фруктові чи м’ятні смаки – лише добавки.
Для приготування змішайте в глибокій мисці цукрову пудру, дрібку лимонної кислоти, ложку гліцерину та дві ложки глюкозного сиропу. Додайте подрібнені м’ятні льодяники для свіжості й за бажанням кілька крапель харчового барвника. Перемішайте до однорідності. Суміш може виглядати не надто апетитно, але це нормально.
Щоб надати натурального смаку, візьміть фрукти, наприклад яблуко чи журавлину. Вичавіть із них сік або подрібніть у пюре та процідіть. Потім випаруйте зайву рідину на слабкому вогні, не доводячи температуру до кипіння. Має утворитися концентрований сироп без надлишкової води. Додайте його до основної суміші.
Тепер покладіть жувальну основу. Її кількість впливає на те, наскільки легко маса буде жуватися. Щоб усе добре з’єдналося, трохи підігрійте суміш. Коли вона стане м’якшою, ретельно вимішайте до еластичного стану. Поступово маса почне тягнутися і набуде знайомої консистенції.
Щоб жувальна гумка не липла до рук і поверхонь, щедро посипте її цукровою пудрою. Розкачайте в тонкий пласт і наріжте на невеликі прямокутники. Зовнішній вигляд може відрізнятися від фабричного, проте смак виходить насиченим.
Якщо немає спеціальної основи, спробуйте простіший варіант. Змішайте цукор із невеликою кількістю соку та приготуйте карамель. Окремо замочіть желатин у соку й дайте йому набрякнути, а потім обережно підігрійте до розчинення. Збийте яєчний білок у піну, введіть желатинову масу, а після цього додайте карамель. За бажанням використайте барвник.
Розлийте суміш на пергамент і поставте в холодильник до застигання. У результаті вийде жувальна маса, що нагадує м’яку цукерку. Вона поступово розчиняється в роті, але все ж трохи жуються.