Дуже неприємно, коли на городі замість гарних грядок городники бачать землю, усипану цибулевими стрілками. І проблема тут зовсім не в естетиці, а в низькій врожайності таких рослин. Вони можуть не вродити зовсім або дати дрібні цибулини. А запобігти такій оказії дуже легко, якщо знати декілька простих рекомендацій. Адже саме через помилки городника цибуля зрештою починає пускати стрілки.
Перша проблема — це неправильне зберігання сіянки. Є всього 3 простих вимоги: повна темнота, сухе повітря та тепло. Світло, вологість та холод можуть зіпсувати ваш посадковий матеріал. Особливо це стосується холоду. Він якраз і здатен спровокувати стрілкування цибулі після посадки.

До речі, стосується це не лише зберігання, але й висаджування. Тобто коли на вулиці холодна погода, то не варто саджати цибулю. Погода має бути теплою. Також за 2 тижні до висаджування варто перекласти цибулю в сухе та тепле місце з кімнатною температурою. Так сіянка краще адаптується. Але якщо ви забули це зробити, а саджати потрібно вже, то замочіть цибулю на 3-4 години в теплій воді.
Також можна приготувати спеціальний розчин. Він дозволить ще краще підготувати цибулю до посадки та навіть допоможе захистити її від патогенів, які можуть викликати гниття та різні захворювання. Для цього спершу треба розвести сіль в склянці кип’ятку. На кожен кілограм сіянки потрібно взяти 2 столові ложки солі.

Після цього у трішки теплій воді (2 л на кожен кілограм) треба розвести марганцівку до того стану, щоб отримати розчин з насиченим кольором. Туди ж вилийте солену воду та всипте цибулю. Замочувати в цьому розчині сіянку потрібно 20-30 хвилин. Але не довше, бо можете зіпсувати цибульку. Якщо не хочете готувати такий розчин, то замініть його магазинними аналогами. Наприклад, гарно підійдуть біофунгіциди.
Оброблену сіянку можна висаджувати у відкритий ґрунт. Щоб краще захиститися від стрілкування, можна обрати стійкі до цього гібриди, як Стурон, Штутгартен Різен або Ред Барон, якщо хочете червону цибулю. Після посадки цибулю треба регулярно поливати. Це варто робити без фанатизму, але щоб рослини не відчували “спрагу”. Ще одна вимога — грамотне удобрювання. З ним не треба перестаратися (особливо це стосується азоту).