Правильно приготований компост – справжнє “золото” для городу. Він збагачує ґрунт, покращує його структуру та допомагає отримати багатий врожай. Але варто допустити кілька серйозних помилок – і замість корисного добрива ви отримаєте джерело хвороб, бурʼянів і навіть токсинів.
Поширена помилка – закладати у компост рослини, уражені хворобами. Наприклад, бадилля овочів із фітофторозом перетворює компостну купу на справжню “бомбу” сповільненої дії. Спори грибків не гинуть навіть під впливом високих температур і разом із компостом повертаються на грядки. В результаті ви самі провокуєте новий спалах захворювань, які потім важко зупинити.
Не менш небезпечно компостувати бурʼяни із дозрілим насінням. Стебла і коріння перегниють, але насіння залишиться життєздатним. Якщо ви розкидаєте такий компост на грядках, готуйтеся до нескінченної боротьби з пирієм, лободою та іншими шкідливими рослинами.
Ще одна типова помилка – порушення балансу між “зеленими” і “коричневими” складовими. Якщо надто багато свіжої трави чи харчових відходів, компост перетворюється на кислу, смердючу масу, де гинуть корисні бактерії. Якщо ж додати забагато тирси або сухого листя, процес розкладу сповільнюється, і купа може лежати роками, так і не перетворившись на добриво.
Навіть цитрусові шкірки та хвоя можуть сповільнити дозрівання компосту, адже вони відлякують червʼяків – головних помічників у створенні якісного перегною. Без них процес затягується, і ви довше не отримуєте бажаного результату.
Щоб уникнути цих проблем, важливо відповідально підходити до сортування відходів. Хворі рослини краще спалювати, бурʼяни з насінням залишати в окремій купі для тривалого перегнивання і дотримуватися “золотої середини” складових. І головне – не забувайте регулярно перевертати компост. Без доступу кисню він швидко перетворюється на розсадник плісняви та джерело неприємного запаху. Бажаємо успіхів!