Це дозволить уникнути проріджування сходів. Тому, поки є ще вдосталь вільного часу, можна почати підготовку до весни — розклеїти насіння на смужки туалетного паперу з уже потрібним інтервалом. Розкажемо, як це зробити, як розкласти ці стрічки в ґрунті, і поділимося сортами моркви, які обрали для вирощування цього року.
Для цього знадобиться свіжозаварений домашній клейстер, медичний шприц, лінійка та саме насіння. Клейстер заварюється швидко і просто: спочатку столову ложку картопляного крохмалю розводять у теплій воді, а потім тонким струмком вливають цей розчин у киплячу воду (приблизно 150 мл). Ретельно перемішують і дають охолонути. Найголовніше — щоб клейстер не скомковувався і не загус надто сильно. Його можна використовувати навіть на наступний день після приготування.
Цього року для посіву обрано два сорти моркви. Перший — універсальний сорт Шантане Роял від фірми Giulia, з терміном дозрівання 100–110 діб з дня проростання. Він дає коротенькі коренеплоди до 18 см завдовжки, які набирають масу до 200 грамів. Другий — гібрид голландської селекції Канада F1. Це сорт типу Шантане, стійкий до хвороб, але вже пізній, із терміном дозрівання 130–136 днів. Його великі, гладкі, напівконічні коренеплоди вагою 150–200 грамів чудово зберігаються, як стверджує виробник.
Оскільки насіння цього сорту недешеве, то, щоб максимально економно його посіяти, потрібно рівномірно розподілити та наклеїти його на туалетний папір. Коли клейстер охолов, беремо рулон звичайного одно- або двошарового туалетного паперу, відмотуємо приблизно 6 метрів (із запасом на грядку довжиною 5 метрів) і розрізаємо на дві смуги по 4 см шириною. Вирівнюємо стрічку за лінійкою, набираємо клейстер у шприц і ставимо краплі через рівну відстань — приблизно через сантиметр-півтора.
Далі, використовуючи зубочистку, по одному насінню розкладаємо його в крапельки клейстеру. Вони вже просочилися на папері та добре тримаються. Після цього залишаємо смужку сохнути — це дуже важливо, щоб папір не склеївся між собою. Коли стрічка висохне, скручуємо її в рулончик, підписуємо сорт і всю необхідну інформацію, і прибираємо на зберігання.
Посів моркви таким методом має кілька переваг. По-перше, він не потребує проріджування, адже насіння вже спочатку розкладене з оптимальним інтервалом. По-друге, насіння закладається на однакову глибину — ту, на яку потім розкладемо стрічку в борозенку. Це забезпечує дружні сходи, на відміну від випадкового розсипання насіння, коли воно може провалитися глибоко або взагалі не зійти.
Саморобні стрічки значно дешевші за покупні. А порівняно з дражованим насінням, яке хоч і зручне для сівби, але має довгий термін очікування та гіршу схожість, цей метод виграє ще й тим, що всю копітку роботу можна зробити взимку, у комфорті, сидячи на дивані, навіть під час перегляду улюбленого фільму. Навесні ж достатньо буде за кілька хвилин розкласти ці стрічки в борозенки.
Особливо цей спосіб зручний для тих, у кого болить спина або просто немає часу на проріджування моркви.