Головний ворог редиски – кислий ґрунт. Саме він гальмує ріст і розвиток коренеплодів. Щоб цього уникнути, кмітливі городники додають звичайну харчову соду. Лише дрібка на метр борозенки – і кислотність знижується до потрібного рівня. До того ж сода захищає сходи від хрестоцвітної блішки, яка часто знищує посадки в перші дні після проростання.
Але це ще не все. Для отримання рівних і соковитих коренеплодів редисці потрібен пухкий ґрунт. Досягти цього легко, якщо змішати землю з річковим піском у пропорції 1:1 і засипати в борозенки перед посівом. Пісок значно полегшить проростання насіння і дозволить коренеплодам розвиватися рівномірно.
Щоб редис ріс швидше, йому потрібен азот для нарощування зеленої маси. Але тут важливо не перестаратися. Найкраще рішення – чайна ложка сечовини на кожен метр. Ця кількість дасть необхідний запас поживних речовин для вдалого початку росту, але не призведе до надмірного розвитку листя на шкоду коренеплодам.
Ще один важливий етап – знезараження ґрунту. Для цього городники заздалегідь проливають борозенки слабким розчином марганцівки. Один грам на відро води допоможе знищити шкідливі бактерії та запобігти загниванню насіння. Робити це потрібно за годину до висіву, щоб ґрунт встиг увібрати корисний розчин.
Температура землі також має значення. Редис слід сіяти тільки тоді, коли ґрунт прогріється до +8. Насіння загортають на глибину не більше 1,5 см, інакше коренеплоди виростуть жорсткими та волокнистими. А після посадки грядку варто накрити агроволокном – це допоможе утримати вологу та тепло, що прискорить появу перших паростків.
Поливати редиску потрібно кожні два дні, але без фанатизму. Якщо вода “стоятиме”, коренеплоди можуть потріскатися. Як тільки зʼявляться перші справжні листки, важливо прорідити сходи, залишаючи між рослинами не менше 5 см. Це дозволить редисці розвиватися без конкуренції за світло та поживні речовини.