Кожен із цих способів має свої переваги та недоліки, тому важливо розуміти, де який краще застосовувати.
На перший погляд може здатися, що касети займають більше місця, ніж лотки, у яких зазвичай висівають розсаду. Але, наприклад, у стандартний лоток можна висіяти приблизно 75 насінин – по п’ять рядків, у кожному з яких по 15 насінин. Якщо порівняти площу, то касета займає стільки ж місця, скільки чотири таких лотки, але при цьому містить 288 насінин. У касеті не потрібно залишати додаткові проміжки між рослинами, адже кожна насінинка має свою окрему комірку, що дає їй рівні умови для розвитку.
Ще одна важлива перевага касет – це мінімізація трудовитрат. Висіяли, перевалили – і все, немає потреби у пікіровці, яка травмує коріння та уповільнює розвиток рослин. Крім того, у загальних ємностях хвороби можуть поширюватися дуже швидко. Наприклад, якщо з’явилася чорна ніжка, то у касеті вона залишиться лише в одній комірці, а в лотку може знищити всю розсаду за добу.
Звісно, у касетах можуть залишатися порожні місця, якщо деякі насінини не зійшли. Але це легко виправити – достатньо досіяти нові або використати додаткові сіянці, які можна виростити в окремій ємності. Інша проблема – полив. У квартирних умовах вода може розтікатися в усі боки, і враховуючи, що молоді сіянці потребують частого поливу, це стає незручністю. Проте рішення просте – використовувати спеціальні піддони, у які зручно вставляти касети.
Часто вважають, що у касети легше висівати лише дражоване насіння. Але насправді навіть дрібне необроблене насіння, наприклад петунії, можна акуратно розкласти по комірках. При цьому сходи у нього часто з’являються навіть швидше, ніж у дражованого, оскільки оболонка дражованого насіння може не розчинитися вчасно. До того ж термін придатності необробленого насіння зазвичай складає близько чотирьох років, тоді як дражоване придатне не більше року.