Посадка помідорів у відкритий ґрунт здається справою простою, особливо для тих, хто вже має досвід вирощування будь-яких продуктів. Проте саме в цій впевненості часто й ховаються помилки, які згодом призводять до слабких рослин, пізнього плодоношення чи навіть втрати врожаю.
Щоб уникнути розчарувань, варто придивитися до дрібниць, які легко виправити ще на етапі посадки. Одна з найпоширеніших помилок — це висаджування розсади в холодний, ще не прогрітий ґрунт. Помідори дуже чутливі до температури, і навіть якщо рослина зовні виглядає здоровою, коренева система в холоді зупиняє ріст, рослина стає млявою, а її імунітет слабшає.
Ще одна поширена помилка — занадто щільне висаджування розсади. Часто здається, що молоденькі стебла займають мало місця, але з часом кущі розростаються, і в умовах тісноти між ними починає накопичуватись волога, що створює сприятливе середовище для грибкових захворювань.
Крім того, густота заважає проникненню світла, що особливо важливо в період формування плодів. Наступною проблемою може стати полив перед самою посадкою або одразу після неї — надмірна волога у цей момент порушує укорінення, особливо якщо вода потрапляє прямо в лунку, де ще не стабілізувався ґрунт. Помідори потребують вологи, але тільки після того, як укоріняться.
Інколи помилкою стає й те, що саджанці висаджуються у занадто багатий свіжий перегній. Такий ґрунт стимулює інтенсивне зростання зеленої маси, але не сприяє утворенню плодів. Надлишок азоту змінює весь розвиток рослини, і в результаті на високих кущах може з’явитися лише кілька зав’язей.
Важливо створити збалансоване середовище, у якому рослина зосередиться не лише на стеблах і листі, а й на плодах. Всі ці моменти не є складними, але саме вони визначають, чи буде врожай щедрим, чи доведеться з прикрістю спостерігати, як помідори борються за виживання замість того, щоб рясно плодоносити.