Чи помічали ви, що у сусідів грядки всіяні перцями, а у вас рослини випускають лише кілька кволих завʼязей? Городники кажуть, що справа не в підживленнях і не у кількості поливів (хоча це також дуже важливо). Насправді, все починається набагато раніше – ще на початку розташування розсади в ґрунті.
Багато хто, бажаючи отримати більший врожай, саджає перець дуже щільно. Але варто памʼятати, що перець потребує простору. Його коріння має вільно розростатися, а листя – отримувати достатньо світла. Коли кущі посаджені надто близько, вони починають боротися за кожну краплю вологи, за промінь сонця, за місце для розвитку. В результаті замість формувати завʼязі, рослини витрачають сили на виживання.
До того ж, щільні посадки створюють додаткові проблеми. Листя кидає тінь на “сусіда”, а після поливу волога застоюється між стеблами, що створює ідеальні умови для грибкових інфекцій. І навіть найкращі сорти в таких умовах показують мляву віддачу. Оптимальна відстань між кущами – 40-50 см. Якщо грядка невелика, краще посадити менше кущів, але забезпечити їм простір для росту – тоді і врожай буде якіснішим.
Ще одна розповсюджена помилка – глибина посадки. Багато хто садить перець за аналогією з томатами, заглиблюючи його стебло в землю. Але на відміну від помідорів, перець не формує додаткових корінців на стеблі. Зайве заглиблення лише збільшує ризик гнилі. Висаджувати потрібно так, щоб коренева шийка залишалась на рівні поверхні ґрунту.
Після посадки землю навколо не варто ущільнювати – вона повинна залишатися легкою та повітряною. Це дозволить кисню краще проникати до коренів і стимулюватиме їх ріст. І ще важливий момент – не варто садити перець там, де минулого року росли томати, баклажани або картопля. Ці культури виснажують ґрунт і залишають після себе збудників хвороб, які можуть погубити молоді рослини ще до того, як вони наберуться сили.