Триходерма — це ґрунтовий грибок-антагоніст, який заселяє верхній шар землі, пригнічує небажані мікроорганізми та створює сприятливе мікросередовище для коріння. Її купують у магазинах, приносять із лісу разом із гнилуватими пеньками чи листяною трухою, або отримують із компостних куп.
Проте найдосвідченіші городники вже давно роблять власні домашні культури — стабільні, сильні та у достатній кількості. Найпоширеніший спосіб — вирощування триходерми на пшеничному зерні.
Простий спосіб, перевірений роками
Дачники називають цей спосіб “домашньою лабораторією в банці”. Ось що знадобиться:
- 200–300 г пшеничного зерна;
- 0,5-літрова скляна банка з кришкою;
- вода для замочування;
- початкова культура триходерми (куплена або зібрана в лісі).
Зерно заливають водою на 8–12 годин, щоб воно набралось вологи. Потім промивають і проварюють 20–25 хвилин — до стану “ледве м’яке”. Важливо не перетворити його на кашу, оскільки триходермі потрібна структура.
Після того проварене зерно відкидають на сито, дають стекти й охолонути. Далі перекладають у банку, заповнюючи приблизно на половину.
Банку стерилізують у духовці або парі 30–40 хвилин. Це необхідно, щоб знищити сторонні мікроорганізми.
Коли банка охолола, у зерно додають невелику кількість триходерми — буквально чайну ложку готового міцелію або порошку. Легенько струшують тару, щоб рівномірно розподілити грибок.
Далі — банку закривають кришкою, у якій роблять 2–3 маленькі отвори для повітря, або накривають марлею. Залишають у теплому місці (20–28 °C).
Через 3–5 днів зерно починає покриватися зеленуватим або білуватим пухнастим нальотом. Це — зростання триходерми.
Через 7–10 днів культура готова. Банку зберігають у холодильнику до кількох місяців. Для використання достатньо жмені такого зерна на відро компосту, ґрунту чи мульчі.
Як і де застосовувати домашню триходерму:
- додають у ґрунт під час посадки;
- змішують із компостом для його «оживлення»;
- посипають навколо кореня під час пересадки;
- використовують при приготуванні ґрунтосумішей для розсади.