1. Обрізка без жалю – це старт солодкого врожаю
Навесні, щойно встановилася плюсова температура, уважно перегляньте кожен кущ. Всі сухі, потемнілі, підгнилі листки – прибрати повністю. Старі залишки не тільки гальмують ріст, а й перетворюються на розсадник хвороб та шкідників.
Здоровий кущ – це зелений, компактний, без торішнього “мотлоху”. Він одразу ж почне давати молоде листя, а за ним і квітконоси.
2. Підживлення з першими променями – без цього ягода не солодка
Полуниця дуже чутлива до харчування. І щоб ягоди не були “водяними” чи кислими – їй потрібно дати їжу вже на етапі росту листя.
Що підійде навесні:
- Перше підживлення – настій коров’яку (1:10) або пташиного посліду (1:20). Це дає старт зеленій масі та закладці бутонів.
- Через 10-14 днів – зольна вода або деревний попіл (1 склянка на відро). Вона відповідає за солодкість і зміцнення імунітету куща.
- Пам’ятайте: солодка ягода – це не цукор у ґрунт, а калій, магній і фосфор у правильній формі.
3. Мульча – найкраща ковдра для вашої грядки
Після підживлення і поливу – мульчування. Це не тільки про затримку вологи, а й про захист коренів і чистоту самих ягід.
Що можна використати:
- Солому (не сіно!)
- Тирсу
- Хвою (особливо добре для кислих ґрунтів)
- Чорну агроволокнину
Мульча пригнічує бур’яни, захищає від пересихання й допомагає ягоді залишатися чистою навіть після дощу.
Бонус: обережне ставлення до вусів. Навесні вуса не чіпаємо, лише трохи спрямовуємо їх, щоб не затінювали материнські кущі. А от обрізати їх краще після плодоношення, коли вирішите, які з них підуть “у розплід”.
Результат. Якщо все зробити правильно – полуниця віддячить сторицею. Великі, блискучі, насичено-червоні ягоди без кислинки, що тануть у роті. І ніякої “зеленої спини”, ніяких плям чи пустот усередині.
Полуниця – культура, яка не пробачає байдужості, але щедро відповідає на турботу. Тож навесні не пошкодуйте часу, подивіться на неї, як на маленьке фруктове дерево. І тоді літо буде справжнім святом – солодким, червоним, домашнім.