Спаржева квасоля — це не тільки зелена класика. Вона може бути жовтою, фіолетовою, плямистою або навіть майже чорною.
Серед популярних сортів вирізняються:
“Сакса без волокна 615” — старий перевірений ранній сорт, з соковитими стручками довжиною до 12 см. Підходить для свіжого споживання та консервування.
“Насолода” — середньостиглий сорт із ніжними, безволокнистими стручками, які буквально тануть у роті.
“Пурпурова королева” — сорт, який не лише смачний, а й декоративний. Її фіолетові стручки зникають у каструлі (зеленіють при варінні), але залишаються у серці.
“Голдмайн”— жовта спаржева квасоля, яка часто стає зіркою овочевих міксів.
Вибір сорту залежить не тільки від кольору, а й від способу вирощування — кущові або виткі форми.
Посадка та вирощування
Спаржева квасоля — теплолюбна красуня. Вона категорично не терпить холодних ґрунтів. Висівати її потрібно тоді, коли температура землі стабільно прогрівається до +12…+14 °C. У холод вона не проростає, а якщо й сходить, то швидко хворіє.
Найкраще місце — добре освітлене, захищене від вітру. Грунт має бути легким, дренованим, без застою води. Перед посадкою у лунки варто внести трохи перегною або компосту, але без свіжого гною — він лише зашкодить.
Догляд
Спаржева квасоля не любить бур’янів — вони забирають у неї сили. Тому регулярне прополювання — обов’язкова частина догляду. Поливати слід рівномірно, але без фанатизму: перезволоження загрожує гниллю. Особливо важливий полив під час цвітіння та формування стручків.
Кущові сорти краще підгортати, щоб вони були стійкішими, а виткі — підв’язувати на сітку чи кілки. Інакше ці “ліани” заваляться або почнуть душити самі себе.
Збирати врожай потрібно регулярно — не чекаючи, поки стручки затвердіють і в них утвориться зерно. Спаржева квасоля цінна саме своєю ніжністю. Чим більше зривається молодих стручків, тим більше нових рослин формує.