Городники радять орієнтуватися не лише на календар, а й на конкретні ознаки стиглості.
Хтось починає викопувати картоплю вже в липні — особливо, якщо були висаджені ранні сорти. Інші дотримуються традицій і чекають до кінця серпня або початку вересня. Час збирання залежить від сорту картоплі, погодних умов, частоти поливів, підживлення та стану ґрунту.
Дуже важливо не помилитися з термінами. Якщо зібрати надто рано, бульби будуть тонкошкірі, вразливі до пошкоджень, швидко псуватимуться під час зберігання і можуть спричинити гниття всього запасу. Якщо ж запізнитись, бадилля згниє, шкірка перестане захищати, а збирання в дощову погоду значно ускладниться. Крім того, перезріла картопля в ґрунті стає легкою здобиччю для хвороб і шкідників.
У середній смузі України картоплю найчастіше викопують у серпні–вересні — коли спека вже спала, а сезон дощів ще не почався. Щоб полегшити роботу, городники радять за два тижні до копання обрізати бадилля та видалити бур’яни. Це дає змогу краще орієнтуватися на ділянці та не витрачати зайвий час під час копки.
Ранні сорти, які визрівають за 45–60 днів, при посадці в перших числах травня можна викопувати вже наприкінці червня або в першій половині липня. Але великого врожаю не варто очікувати, і довго така картопля не зберігатиметься. Її вирощують здебільшого для споживання влітку або продажу.
Про готовність картоплі сигналізують дві основні ознаки: листя жовтіє, а стебла всихають, земля навколо куща піднялася і трохи потріскалася. Зазвичай у такій фазі більшість бульб мають розмір із куряче яйце або трохи більший — це чудовий результат для літнього врожаю.
Дачники також наголошують: після збору врожаю не варто залишати на грядці залишки бадилля. Вони стають розсадником шкідників і хвороб, тому рослинні рештки краще прибрати.
Для середніх і пізніх сортів оптимальним періодом збору є кінець серпня – початок вересня. До цього часу бульби набувають щільної шкірки, перестають рости й готові до зберігання. Найкраще орієнтуватися на стан бадилля — після його повного усихання картоплю можна викопувати через три тижні.
Щоб переконатись, чи врожай готовий до збору, радять провести тестову копку: викопати кілька кущів із різним ступенем висихання. Якщо більшість бульб мають щільну шкірку, легко відділяються від куща і не пошкоджуються — час приступати до основної роботи. Зелене бадилля може свідчити про недозрілість — такі кущі краще залишити до другої половини вересня.
Після збирання картоплю слід просушити в тіні кілька годин, очистити від налиплого ґрунту, перебрати пошкоджені або підгнилі бульби. Ті, що залишаються, розкладають у ящики чи сітчасті мішки й витримують у прохолодному приміщенні з вологістю 90–95% протягом тижня — щоб побачити, які з бульб можуть зіпсуватись.
Деякі городники перед закладкою на зиму миють картоплю. Це індивідуальне рішення. Звісно, чисті бульби зручніше використовувати взимку, і хворі помітити легше. Але миту картоплю потрібно дуже ретельно висушити — інакше вона швидко зіпсується.
Навіть за правильних умов зберігання бульби можуть псуватися через надмірну вологість або перепади температур. Щоб зменшити ризик, картоплю можна обприскати розчином мідного купоросу (2 г на 10 л води) або настоєм трав (наприклад, суміш з полину, тютюнового листя й снить).
Якщо врожай ранньої картоплі вже прибрано до серпня, ділянку не варто залишати порожньою. Городники радять перекопати грядку, внести осінні добрива (суперфосфат і сірчанокислий калій — по 15 г на 1 м²) і висадити другу хвилю культур. До кінця теплої пори встигає визріти редис, салат, шпинат, мангольд, рукола, цибуля на перо й навіть деякі види капусти — якщо підготувати розсаду завчасно.
У південніших регіонах, де картопля визріває раніше, можливий і другий врожай цієї культури в один сезон. Або ж на звільненому місці можна отримати щедрий урожай зелені, коренеплодів і качанних культур.