Всі садівники добре знають, що у травні полуниця починає цвісти, активно формує завʼязь та готується до щедрого плодоношення. Саме в цей період важливо дати їй мʼякий поштовх, який вплине на розмір, смак і кількість ягід. Один із перевірених способів – внести підживлення золою. Здається вже банальним та не дієвим? Дарма, адже варто це зробити правильно, щоб був результат.
Зола – це ідеальне джерело важливих мікроелементів для рослини. У її складі калій, фосфор і кальцій – три основні компоненти, яких потребує полуниця саме в травні. Калій відповідає за водний баланс і смак ягід, роблячи їх солодкими, соковитими та яскравими. Фосфор зміцнює кореневу систему, завдяки чому кущ краще тримається в ґрунті й активно розвиває надземну частину. Кальцій ж нейтралізує кислотність, знижує ризик гнилей та покращує засвоєння інших елементів.
Найважливіше – використовувати тільки деревну золу. Жодних залишків пластику, фарби чи лаку, адже таке підживлення буде не лише марним, а й шкідливим. Невелика жменя на один кущ – більш ніж достатньо. Розсипати її потрібно навколо, на відстані 15-20 см від серцевини, щоб не обпалити ніжну кору біля основи. Легко загорнути в ґрунт, потім рясно полити – і процес піде.
Після підживлення доцільно замульчувати грядки соломою. Це захистить самі ягоди від бруду й перегріву, а також допоможе довше зберегти вологу в ґрунті. Уже через кілька тижнів стає помітно, що кущі викидають більше квітконосів, завʼязь формується рівномірно, а листя набуває насиченого кольору.
Окрім живлення, зола діє як природний барʼєр проти шкідників. Слимаки, довгоносики та інші непрохані “гості” уникають грядок, де вона розсипана. Її частинки прилипають до тіла комах, викликаючи зневоднення. Для посилення ефекту можна змішати золу з тютюновим пилом у пропорції 3:1 – така суміш стане ще надійнішою перешкодою. Повторювати внесення золи в сезоні не варто, одно разу вистачить.