Чому сіль і оцет — не найкращі помічники
Всі чули, що поширеною “домашньою хімією” для боротьби з бур’янами залишаються оцет і сіль. Їх часто використовують у суміші або окремо, сподіваючись знищити рослини раз і назавжди. Проте ці методи мають більше мінусів, ніж здається. Так, оцет (особливо столовий) має слабку концентрацію і діє лише на листя, не проникаючи до кореня. Він швидко випаровується і не гарантує тривалого ефекту. А сіль порушує структуру ґрунту, накопичується у швах і згодом унеможливлює ріст будь-яких рослин — навіть тих, які там потрібні. Вона також негативно впливає на дощових черв’яків, мікрофлору та навіть на дренажну здатність доріжки. Ось чому все більше садівників відмовляються від таких сумнівних методів, звертаючись до безпечніших, але не менш ефективних способів.
Швидко, ефективно й без сліду
Для доріжок, викладених плиткою, цеглою або каменем, ідеально підходить газова горілка — ручний пальник, який випалює бур’яни просто на місці. Вогонь миттєво знищує клітини рослин, руйнуючи їх структуру до кореня. Цей метод не залишає жодних хімічних слідів і не шкодить самому покриттю. Головне — дотримуватися техніки безпеки й працювати, коли немає вітру, щоб уникнути розповсюдження полум’я.
Тут ми додамо одну корисну пораду: після випалювання залишки бур’янів легко видаляються щіткою з жорстким ворсом, а шви можна обробити піском або спеціальним ущільнювачем, щоб сповільнити проростання нової зеленої хвилі.
Втім, якщо ж доріжка встелена деревиною, гумовими плитами або іншими матеріалами, що можуть пошкодитися від вогню, краще використовувати окріп. Гаряча вода руйнує рослини на клітинному рівні, провокуючи термічний шок. Метод абсолютно екологічний, не залишає слідів і не шкодить матеріалам.
Окріп зручно заливати з чайника або ковша безпосередньо у щілини між плитами. Процедуру можна повторювати через кілька днів для більш стійкого результату.