Найпростіший, хоча й нелегкий фізично метод – це ручне видалення. Особливо він підходить для невеликих ділянок. При цьому важливо не використовувати лопату, а саме вила – так легше дістати корені і не розбити їх на дрібні частини. Обробляти так землю потрібно не глибше ніж на 20 сантиметрів. Так вдається витягти рослину разом із коренем. Це ідеальний варіант для невеликих ділянок.
А от великих ділянках одними руками не обійтися, тому сміливо використовуйте гербіциди. Є засоби, типу “Антипирій”. Його головна перевага – вибіркова дія. Розчин готується просто: достатньо розвести 15-20 мл у 3-5 літрах води – цього вистачить на одну сотку. Після обприскування потрібно дати засобу час подіяти, тож протягом тижня ґрунт не чіпайте.
Є ще механічний варіант – подрібнення кореневищ за допомогою мотокультиватора або мотоблока. Глибина оранки – також близько 20 см. Здавалося б, навіщо подрібнювати коріння? Але саме так пробуджуються бруньки, з яких потім зʼявляються молоді паростки. Як тільки вони зійдуть, їх легше витягнути, поки не зміцнилися.
Ще одна техніка – регулярне підрізання пирію. Якщо раз на 20 днів обрізати зелень, не даючи їй виростати вище 10 см, рослина поступово виснажується. Вся справа в тому, що чим потужніше листя – тим сильніше коріння. А якщо не дати йому наростити зелень, то й підземна частина ослабне.
Ну і остання хитрість – посіяти на проблемній ділянці сидерати, наприклад, гречку. Коли вона зійде, її потрібно скосити, але тут є нюанс – її не потрібно прибирати. Використати можна також гірчицю, овес або рапс, адже ці рослини оздоровлюють ґрунт і не дають пирію шансу на проростання. Землю після цього потрібно полити й залишити до осені, а вже восени – перекопати.