Чи знаєте ви, що навіть найбільш корисні речовини можуть зашкодити помідорам, якщо застосувати їх невчасно або неправильно? Саме на етапі висаджування розсади можна допустити помилку, яка зведе нанівець усі ваші щоденні зусилля. Деякі добрива категорично не підходять для внесення у лунки під час посадки томатів, тому про них розповідаємо далі.
Зола
Здавалося б, зола – натуральне, перевірене роками підживлення, яке містить калій, кальцій та фосфор. Ці елементи справді необхідні для росту і розвитку більшості культур, але є одна важлива деталь – це лужне добриво. Якщо внести попіл прямо в лунку під час посадки томатів, він може загальмувати її розвиток. Корінням буде важко прижитися, і розсада стане млявою. Щоб зола була справді корисною, її слід використовувати у вигляді настою в період активного росту.
Свіжий гній
Городники люблять гній за його потужний склад, це справді ідеальне добриво. Але тільки не у свіжому вигляді. Під час розкладання гній виділяє тепло, а разом із ним і речовини, які можуть пошкодити ніжне коріння томатів. У результаті – ріст уповільнюється, рослина слабшає та стає “магнітом” для хвороб. Часто пересаджена в таку “поживну” лунку розсада може просто не прижитися. Найкраще вносити гній восени, тоді за зиму він перепріє і перетвориться на безпечне і поживне добриво.
Азотні добрива
Азот – це важливий елемент для формування зеленої маси, але на початку, коли розсада тільки потрапляє у відкритий ґрунт, вона має зосередитися на формуванні кореневої системи, а не на нарощуванні листя. Якщо додати азот у лунку під час висаджування, помідори можуть піти в ріст, але це буде ріст “у зелень”, а не в плоди. Завʼязі формуватимуться повільно, а самі помідори можуть бути мʼякими та водянистими на смак. Оптимальний час для азотного підживлення – через 2-3 тижні після посадки.