Мабуть, ви теж помічали, що дача — місце, де одні працюють до сьомого поту, а інші збирають урожай іще в капцях. Різниця між ними — у знаннях.
Особливо, коли мова йде про селеру. Якщо дати їй те, що вона любить, — виросте така, що можна буде показувати на виставках і різати, як яблуко. І головне — жодної зайвої мороки. А ці три прості дії, про які ми залюбки розповімо, зроблять навіть із вашого клаптика землі гордість сезону.
Нижнє листя — під ніж, але не в смітник
Починати варто з того, щоб звільнити рослину від зайвого — а саме нижнього листя. Воно лише забирає силу і затіняє коренеплід. Видаляти його потрібно акуратно, не вириваючи, а зламуючи або зрізаючи, щоб не пошкодити точку росту. Залишати зелень на грядці не варто: у ній — справжнє джерело смаку. Листя можна висушити в тіні, подрібнити та використовувати як ароматну приправу до супів, соусів або запашного домашнього бульйону.
Оголити “маківку” й дати корінню дихати
Щоб селера не тільки тягнулась у височінь, а й набирала масу під землею, варто трохи оголити верхню частину коренеплоду. Робиться це, коли рослина вже сформувала хорошу розетку. Землю обережно відгортають від центру, відкриваючи частину головки. А далі секатором або гострими ножицями підрізають тоненькі корінці, що ростуть на поверхні.
Калій
Зрозуміло, що без підживлення селера просто не покаже свого потенціалу. Особливо їй потрібен калій — елемент, що відповідає за щільність, соковитість і стійкість до хвороб. Оптимально раз на два-три тижні вносити калійні добрива (сульфат калію або зольний настій), причому краще в рідкому вигляді, аби дія була швидкою. Підживлення варто проводити після поливу або дощу, щоб не обпекти коріння.