Для початку поговоримо про сорти. Серед популярних — перець сорту Астерет. Його часто вирощують в Італії. Це кубоподібний сорт із товстими стінками (9–10 мм), плоди мають масу 200–250 грамів, стійкі до захворювань і добре підходять для відкритого ґрунту.
Ще один цікавий сорт — Піменто. За формою він нагадує помідор, має приємний аромат та насичену червону м’якоть. У Іспанії його навіть додають у сир. Це універсальний сорт, підходить для консервації та переробки.
Сорт Тайбей теж кубоподібний, середня маса плодів — 200 грамів, але в умовах Китаю досягає 300–400 грамів. Стіни товсті, до 10 мм, а сам сорт дуже стійкий до несприятливих умов.
Оригінально виглядає сорт Буф — його плоди гофровані, вага близько 250 грамів, з одного куща можна зібрати до 10 плодів. Рослина компактна, близько 60 см заввишки, формує до 3 кг товарної продукції.
Городники також радять звернути увагу на сорти Вініпух та Червоний гігант. Перший — невисокий кущ із товстостінними невеликими плодами, улюблений дітьми. А Червоний гігант, навпаки, високорослий, із великими, соковитими плодами вагою до 400 грамів.

Не менш привабливі помаранчеві сорти, наприклад, Золотий фазан та Помаранчеве диво. Вони такі ж смачні та врожайні, як і червоноплідні.
Є й незвичайні сорти за кольором — Ода, Пурпуровий дзвін, Чорний квадрат. Це кубоподібні товстостінні плоди вагою до 200 грамів. Вони вирізняються стійкістю до хвороб, високою врожайністю, гарним смаком і привабливим виглядом.
Та вибір сорту — це лише початок. Для гарного результату важлива правильна агротехніка. Насіння на розсаду висівають зазвичай у середині лютого, а висаджують у відкритий ґрунт з 10 по 15 травня. Часто насіння пророщують у вологих ватних дисках, маркують за сортом, потім переносять у контейнери для пророщування.
Після появи сходів проводять кілька підживлень. Спочатку препаратом «Майстер 13:40:13» під корінь. Потім — монофосфат калію по листу. Далі використовують «Майстер 20:20:20» або калієвмісні добрива з магнієм. Перед висадкою важливо дати азот із магнієм — або під корінь, або по листу.
Поки розсада підростає, городники радять підготувати грядку. Її ширина має бути 90–120 см, відстань між рослинами — 40–50 см. Траншея копається на багнет лопати. У неї додають перегній або компост і трохи золи.
А тепер — про обіцяний секрет. Один цікавий інгредієнт, який радять додавати у траншею перед посадкою — це куряче пір’я. У ньому міститься мікроелемент молібден, який дуже потрібен перцю. У чистому вигляді його складно знайти, а в пір’ї — він природного походження. Пір’я вкладають у траншею, добре поливають, присипають землею — і грядка готова.
У сезон ґрунт мульчують, а самі рослини підживлюють за потреби. Використовують бурштинову кислоту, гумат калію, скошену траву. Якщо з’являється проблема з вершковою гниллю — додають кальциніт. Також проводять зелені операції — формування куща, видалення зайвих пагонів. Перець потребує догляду, але віддячує ароматними та смачними плодами.