Навіть якщо помідори одного сорту ростуть поряд, на тій самій грядці, під одним сонцем і з однаковим поливом – це ще не означає, що й врожай буде однаковий. Досвідчені городники давно це підмітили: на одному кущі томати просто гронами висять, а поряд – лише кілька плодів, хоч кущ виглядає нічим не гіршим. Виявляється, справа не завжди в насінні чи погоді. Часто все вирішує те, чим і як підживлювали рослину.
Існує багато народних способів підгодувати томати, але не всі вони однаково впливають на результат. Є два перевірені рецепти, які справді мають вплив на кількість зібраних плодів. Перший – підживлення на основі дріжджів.
Для цього беруть 10 г сухих дріжджів (це стандартний пакетик), додають 2 столові ложки цукру й розчиняють усе в 10 літрах теплої води. Настоюють кілька годин, щоб процес пішов, а потім поливають під корінь – не більше літра на кущ, раз на два тижні. Вже через тиждень-два після такого поливу помітно, що кущі починають рясніше цвісти й давати більше завʼязей.
Інший спосіб – підживлення сироваткою. Воно більше профілактичне, хоча на багатьох форумах можна побачити обіцянки про томатний “бум” і тонни врожаю. Смішно, бо насправді ж воно просто зміцнює імунітет рослини, допомагає боротись із грибковими хворобами, особливо фітофторою, але на кількість врожаю майже не впливає.
Готується все просто – літр звичайної молочної сироватки розведіть у 10 літрах води. Можна додати трохи йоду (буквально 10 крапель). Обробляти треба і листя, і стебло, роблячи це регулярно раз на 7-10 днів. Кущі після такого обприскування менше хворіють, листя не чорніє, а плоди достигають рівномірно.
Обидва варіанти дієві, але мають різний ефект. Якщо головна мета – збільшити кількість помідорів на кожному кущі, то дріжджове підживлення працює краще. Хоч розмір самих плодів особливо не змінюється, зате на кущах їх утворюється відчутно більше. Після підживлення сироваткою врожай буде стабільний, але не надто рясний – зате рослина витриваліша і довше зберігає силу до кінця сезону.