Часто ми звикаємо до традиційних культур — яблунь, вишень, огірків та помідорів. Але існує чимало цікавих, маловідомих або екзотичних рослин, які цілком можуть рости в наших широтах і при цьому дивувати не лише зовнішнім виглядом, а й корисними властивостями.
Почнемо з абрикоса. Абрикоси вважаються теплолюбними деревами, однак дачники радять звернути увагу на вирощування сіянців з місцевих кісточок. Якщо поруч росте абрикос, що дає плоди, можна зібрати кісточки, висіяти їх восени, і навесні отримати загартовані, морозостійкі саджанці. Хоч не всі вони переживуть зиму, ті, що виживуть, дадуть найвитриваліші дерева. Такі сіянці пристосовуються до клімату та можуть стати чудовою основою для майбутнього врожаю.
Наступна цікавинка — груша, щеплена на горобину. Здавалося б, що може бути незвичного в груші? Проте саме спосіб її щеплення робить цю рослину особливою. Окрім звичайної горобини, як підщепу можна використовувати і чорноплідну горобину (аронію), глід, айву або навіть яблуню. На таких підщепах груші часто ростуть краще, адаптовані до умов конкретної ділянки, хоч і трапляється, що щепа з підщепою не зростаються. Проте городники запевняють: експерименти варті зусиль. Цікаво, що найсмачніші плоди вдаються при щепленні груші на іргу — ще один привід спробувати щось нове.
Окрему увагу варто звернути на фундук. Сіянці, вирощені з горішків, що пройшли природну стратифікацію, хоч і не зберігають усі ознаки сорту, однак краще пристосовані до місцевих умов. Це важливо, адже південні сорти часто не витримують безсніжних морозних зим. Вирощування сіянців — шлях до створення власних, стійких рослин, які не лише прикрасять сад, але й, можливо, порадують урожаєм.
Ще одна майже забута культура — звичайна калина. Її можна зустріти в дикій природі, але чомусь мало хто вирощує її на дачних ділянках. Тим часом це дуже корисна рослина. Ягоди хоч і кислуваті, зате чудово підходять для профілактики застуди, виготовлення морсів, компотів та варення. Один із перевірених рецептів — варення з калини та яблук: 3 кг очищених яблучних часточок, 1 л соку калини та 1 кг цукру. Суміш варять, розкладають у баночки — і готово. Варення виходить не лише ароматним, а й надзвичайно корисним, особливо смакує з млинцями чи оладками.
Серед декоративних рослин варто згадати еукоміс — багаторічну цибулинну культуру з незвичними суцвіттями, які нагадують ананаси. Зовні ця рослина виглядає як кімнатна, але прекрасно зимує просто в ґрунті, якщо зима не надто сувора. Вона полюбляє вологу, затінення, і добре росте на легкому родючому ґрунті. Ідеальне місце для неї — північна сторона будинку чи ділянка під деревами.
Ще одна незвична гостя в саду — вузьколиста лаванда. Вона набагато краще пристосована до наших кліматичних умов, ніж її «французька» родичка. Ця лаванда росте навіть на бідних піщаних ґрунтах, не потребує частого поливу і легко переносить посуху. Її можна розмножувати як діленням куща, так і насінням. Восени насіння висівають просто в грядку, без заглиблення, — за зиму воно проходить природну стратифікацію, і вже в травні з’являються сходи.
А ось ще один декоративний улюбленець дачників — паркові троянди. Їхня особливість у тому, що вони не потребують укриття на зиму, практично не хворіють і не страждають від шкідників. Один з улюблених сортів — «Травнева троянда», яка радує яскраво-рожевими ароматними квітами. Такі троянди стануть окрасою будь-якої ділянки без зайвих зусиль у догляді.