Ось 5 типових “турбот”, які насправді шкодять перцю більше, ніж будь-який бур’ян.
Порушення відстані між рослинами
Розсада здається тендітною і малою, тому хочеться посадити її більше. Але саме в цій щільності криється перша прикра помилка. Річ у тому, що перець потребує простору: мінімум 30–40 см між кущами. Інакше відбувається боротьба за світло, повітря, вологу, і як наслідок — тонке стебло, затінене листя та мізерне плодоношення.
Помилкове уявлення про температури
Є поширене переконання: чим спекотніше, тим краще. Але при температурі вище 30°C перець зупиняє ріст, квітки опадають, а зав’язі не утворюються. Рослина буквально “вимикається”, намагаючись вижити, а не родити. І жоден полив не компенсує перегрівання. Легке притінення — ось правильна допомога у спеку.
Перепади температур
Перець дуже чутливий до різких змін — особливо нічної прохолоди після спекотного дня. При різниці понад 10°C між нічною та денною температурами рослина впадає в стресовий стан. Саме тому розсада, винесена у відкритий ґрунт раніше часу або під плівку без провітрювання, часто “зависає” в розвитку.
Пікірування — не завжди благо
Пам’ятайте, перці не люблять порушення кореневої системи. Навіть обережне пікірування може призупинити ріст на тиждень, а іноді й більше. Якщо є вибір — краще одразу сіяти в окремі горщики. А пересадку варто проводити лише методом перевалки, не порушуючи земляну грудку.
Шкідлива “добра” ідея
Свіжий гній, як відомо,— це кислота, аміак, надлишок азоту та безліч патогенів. Для перцю він — катастрофа. Надмір азоту стимулює лише листя, пригнічуючи цвітіння. Коріння обпікається, а ґрунт “закисає”. Тому, якщо й підживлювати органікою, то тільки перепрілим компостом і лише в обмежених дозах.