Господині радять проводити підгортання на різних етапах росту картоплі, щоб підтримати рослину та створити для неї найкращі умови.
Одна з основних причин, чому підгортання таке важливе, — це здатність картоплі утворювати додаткові підземні пагони (столони), саме на яких і формуються нові бульби. Що більше таких пагонів утвориться — то більшим буде урожай. Крім того, під час підгортання на заглибленій частині стебла з’являються додаткові корінці, які покращують живлення всієї рослини.
Ще одна важлива функція підгортання — це боротьба з бур’янами. Підгортання пригнічує їхній ріст, оскільки рослини засипаються землею. Таким чином, одним рухом вирішується кілька завдань: посилюється ріст картоплі та одночасно зменшується конкуренція з боку небажаних рослин.
Крім цього, підгортання допомагає зберігати вологу в ґрунті. Найкраще виконувати його після дощу або поливу — тоді волога “замикається” в зоні росту коріння, де вона найбільш потрібна. Оскільки коренева система картоплі не надто сильна порівняно з іншими овочами, волога для неї критично важлива.
Ще один плюс — захист бульб від зеленіння. Якщо бульби починають виглядати з-під землі, вони зеленіють і стають непридатними до вживання. Підгортання ж знову накриває їх шаром ґрунту й захищає від сонця. До того ж цей метод допомагає боротися з колорадським жуком: разом із нижніми листками, на яких відкладаються яйця, шкідника можна просто засипати землею.

Проводити підгортання рекомендують кілька разів. Перше — коли з’являються сходи: землю підсипають, щоб стимулювати утворення столонів і зміцнення кореневої системи. Друге — у фазі бутонізації, коли рослина починає готуватись до цвітіння. Після цвітіння проводити підгортання вже не варто, адже в цей період бульби активно формуються, і надто глибоке втручання може їм зашкодити.
Іноді виникає потреба в третьому, а то й четвертому підгортанні — наприклад, коли після цвітіння бульби починають випирати з ґрунту. Тоді їх краще знову прикрити, щоб захистити врожай.
Перед підгортанням рекомендують внести в ґрунт невелику кількість суперфосфату — приблизно 20–25 грамів на кожну рослину. Найкраще розсипати добриво вздовж рядів і одразу закрити його землею. Хоча суперфосфат діє повільно, невелика доза фосфору та кальцію стане доступною досить швидко. Це позитивно вплине на врожайність, смак і навіть вміст крохмалю в бульбах.
Господині також радять звертати увагу на тип ґрунту. На піщаних ділянках підгортання не завжди ефективне, бо гребені розсипаються. У таких випадках варто садити картоплю в борозни чи заглиблення, а потім поступово засипати їх, підгортаючи землю всередину. Це дозволяє зберігати вологу й краще захищати рослини від спеки та посухи. На важких, глинистих ґрунтах підгортання особливо корисне, бо створює хороші умови для дихання коренів.
Цікавий варіант — посадка картоплі у заглиблення. Такий метод дає змогу не лише підгортати, а й “розгортати” — тобто не підсипати землю до центру куща, а розкладати стебла в боки й засипати міжряддя. Це особливо зручно на легких ґрунтах, де звичне підгортання менш ефективне.
На невеликих ділянках можна замінити підгортання землею на органічне мульчування — соломою, опилками або іншими матеріалами. Якщо органіки вдосталь, нею просто засипають кущі до рівня міжрядь — таке мульчування добре зберігає вологу, запобігає бур’янам і теж сприяє утворенню додаткових бульб.