На грушах часто зʼявляються плями, і не завжди з першого погляду зрозуміло, що це за напасть: парша чи іржа. А різниця між цими хворобами важлива, бо й боротися з ними потрібно по-різному. Багато хто плутає ці дві хворі, через що вчасно не вживає потрібних заходів, і зрештою дерево слабшає, плоди псуються, а на смачні груші годі й чекати.
Щоб розпізнати паршу, варто знати кілька характерних ознак. Перша з них – це колір плям. У випадку з іржею все просто: на листі зʼявляються яскраво-помаранчеві або руді цятки, які добре видно навіть здалеку. А от парша виглядає зовсім інакше – це зеленуваті або оливкові плями, які наче розливаються по листку. З часом вони стають темнішими – сіро-зеленими, інколи коричневими.
Друга відмінність – форма уражень. Іржа завжди лишає рівні, чіткі кола або овальні плями. А от парша поширюється інакше: її сліди розпливаються, мають нечіткі краї, плями часто зливаються між собою і займають значну частину листка. Виглядає це так, ніби листя обпалили або заляпали брудом. Таку картину складно сплутати з іржею, яка хоч і яскрава, але тримає акуратну форму.
Третя ознака – стан плодів. Іржа майже ніколи не зачіпає саму грушу, вона “працює” переважно по листю. А от парша – зовсім інша справа. На плодах зʼявляються темні плями, які згодом тріскаються, підсихають, шкірка у цих місцях стає грубою, шершавою. Через це плід починає кривитися, погано росте, стає дрібним. І якщо бачите такі ушкодження саме на плодах – це вже явна ознака парші.
Ще одна підказка – погода. Парша особливо активно розвивається після дощів, коли тепло й волого. Саме весна або перша половина літа її улюблений час. Іржа ж навпаки “прокидається” у спеку, коли довго немає дощів. Тому й ці умови можна врахувати, коли підозрюєте на дереві ту чи іншу хворобу.