Багато хто на дачі чи в селі поливає рослини саме дощовою водою. На перший погляд, усе виглядає добре: вода м’яка, без хлору. Але не всі знають, що така вода, хоч і чиста, не містить корисних для рослин мінеральних солей. Найбільше бракує кальцію та магнію, а особливо важливим для томатів є саме кальцій.
У період, коли на томатах починає формуватися зав’язь, нестача кальцію дуже швидко може призвести до вершкової гнилі. Іноді це навіть закінчується повною втратою врожаю. При цьому багато хто не замислюється, що поливна вода – це не тільки джерело вологи, а й джерело мікро- та мезоелементів, які вона набирає, проходячи через глину, пісок, гравій. Дощова ж вода – це фактично чиста, але “порожня” вода без жодних мінералів.
Зрозуміло, перша думка – додати в бочку з дощовою водою кальцієву селітру. Так часто радять блогери. Але тут є нюанс: у селітрі багато нітратів, які можуть спричинити “жирування” томатів – коли кущ активно росте, але не дає плодів. Більше того, надлишок азоту, який є у складі кальцієвої селітри, теж призводить до тієї ж вершкової гнилі. Тобто кальцій є, а користі – нуль. Саме тому господині не радять застосовувати це добриво для томатів, хоча для огірків, перцю чи баклажанів воно підходить добре.
А от для томатів краще використовувати суперфосфат. Його можна покласти прямо в бочку з дощовою водою. Підійде як амонізований варіант, так і подвійний – у ньому майже немає азоту, але багато фосфору, сірки й кальцію. Це саме те, що потрібно помідорам.
Наприклад, у стандартну бочку на 300 літрів господині радять класти приблизно склянку суперфосфату. Якщо дощу було менше й бочка наповнена не повністю – кількість добрива зменшують пропорційно. Достатньо просто всипати суперфосфат у воду й дати настоятись кілька годин. Перед поливом добре розмішують – і можна поливати всі рослини.