Квасоля хоч і теплолюбна, проте її можна вирощувати майже в усіх регіонах. Ця культура не лише поживна, а й корисна для ґрунту – вона збагачує його азотом. Господині радять висівати насіння лише тоді, коли встановиться стабільно тепла погода, і більше не буде поворотних заморозків.
Найкраще орієнтуватися на температуру ґрунту – вона має бути не нижчою за +10°C на глибині 10 см. Якщо земля холодна, насіння може не прорости або почне гнити. Для гарного розвитку варто підібрати добре освітлену ділянку, захищену від вітру. Квасоля не любить щільний, кислий, сирий ґрунт. Найкраще росте на суглинках або супіщаних ґрунтах із нейтральною реакцією.
Перед посадкою ґрунт варто добре підготувати: розпушити, внести органічні добрива (але не переборщити з азотними), зробити його легким і повітряним. Зайвий азот призведе до бурхливого зростання зеленої маси, але не плодів.
Підготовка насіння включає сортування, знезараження та, за потреби, замочування. Вибирають найбільше, цілісне та неушкоджене насіння. Для перевірки якості використовують сольовий розчин – усе, що спливло, відбраковують. Насіння можна замочити у слабкому розчині марганцівки або фунгіциду, щоб знищити можливих шкідників. Якщо ґрунт сухий, насіння обов’язково замочують на 12 годин у теплій воді.
Після замочування деякі господині ще й загартовують квасолю – кілька днів тримають її в холодильнику. Так насіння краще адаптується до зовнішніх умов.
Схема посадки залежить від сорту. Кучеряву квасолю садять рідше, залишаючи міжряддя 50–60 см і проміжки в ряду близько 25 см. Обов’язково встановлюють опори – шпалери, сітки, парканчики або навіть альтанки, до яких рослини згодом самі чіпляються. Кущову квасолю висівають щільніше – через 15–20 см у ряду та з відстанню 40 см між рядками. Глибина загортання залежить від типу ґрунту: на глинистому – 3–4 см, на піщаному – до 5–6 см. Посіви прикривають плівкою, щоб захистити від заморозків і прискорити проростання.
Після появи сходів важливо забезпечити належний догляд. Якщо квасоля зійшла надто густо – проріджують. Між рослинами залишають по 20–25 см, щоб кожна мала достатньо простору для росту. Поливати потрібно регулярно, особливо в період цвітіння та формування зав’язі, але не заливати, бо надлишок води, як і нестача, погано впливає на врожай. У спеку без поливу квасоля починає скидати квіти.
Після кожного поливу радять розпушити ґрунт, щоб не утворювалася кірка, і водночас прибрати бур’яни. Азотні добрива для квасолі зазвичай не потрібні – вона сама накопичує цей елемент. Зате фосфор і калій вносять раз на місяць: по 20 г суперфосфату і 30 г сульфату калію на квадратний метр.
Щоб захистити рослини від хвороб і шкідників, важливо дотримуватися профілактичних заходів. Насіння знезаражують перед посівом, після збору врожаю прибирають рослинні залишки, дотримуються сівозміни та уникають вирощування квасолі поруч із культурами, що мають спільних шкідників. Серед найпоширеніших хвороб – бактеріози, іржа, гнилі, які лікують фунгіцидами або бордоською рідиною.
На завершення зазначимо: вирощування квасолі – справа нескладна. Якщо вчасно подбати про вибір місця, посів, догляд і захист, урожай порадує навіть на невеличкій дачній ділянці.