Настій з кропиви давно вважається легендою серед органічних підживлень. І справді, після поливу цим зіллям багато культур стрімко ростуть, зеленіють, розправляють листя, немов після літнього дощу. Та не кожна рослина тішиться таким подарунком.
Що таке настій з кропиви й чому він такий сильний
Річ у тому, що настій готується з подрібненої свіжої кропиви (нестарої, ще без насіння), яку заливають водою в пропорції 1:10. Суміш настоюється 7–10 днів до характерного булькання та запаху скошеної ферми. Вміст азоту в ньому — колосальний, адже кропива активно накопичує цю речовину. Також у настої багато фітогормонів і мікроелементів, які пришвидшують ріст рослин. Проте саме надлишок азоту і стає фатальним для деяких культур. Крім того, висока кислотність настою може змінювати баланс ґрунту, що не всім рослинам до вподоби.
Яким культурам краще триматися далі від кропив’яного коктейлю
І це, перш за все цибуля та часник. Ці культури погано реагують на надлишок азоту — головки виростають пухкими, водянистими, а зберігаються вдвічі менше.
Улюблені ягоди — суниця та полуниця можуть стати схожими на борщ без смаку — листя розкішне, а плодів мізер через те, що кропив’яний настій стимулює ріст зеленої маси, але водночас гальмує цвітіння та формування ягід.
Морква та буряк теж не в захваті. При надлишку азоту морква розгалужується, стає волокнистою, а буряк — м’яким і водянистим. До рослин, яким кропива не на користь можна віднести пряні трави (базилік, чебрець, розмарин), квіткові культури (особливо петунії, герань, лаванда).
Додамо також, що навіть для культур, які добре реагують на кропив’яний настій (томати, огірки, капуста, кабачки), важлива міра. Найкраще використовувати добриво раз на 10–14 днів, розведеним 1:10 (на молодих рослинах — навіть 1:15). І не варто лити під корінь у спекотні дні — тільки ввечері або рано-вранці.