Коли над грядками починає хилитися пожовкле пірʼя, саме час придивитися уважніше – чи не пора викопувати цибулю. Городники добре знають, що якщо затягнути і збором, можна лишитися без гарного врожаю. Переспіла цибуля часто знову йде в ріст або випускає стрілку. А така вже точно довго не зберігатиметься, почне псуватися ще до зими.
Найчастіше озиму цибулю починають викопувати в липні. Орієнтуються городники не лише за часом та погодою, а ще й за місячним календарем. Найкращі дні цього року – 11, 16, 17, 18, 25 і 26 липня. У ці дні можна сміливо братися за справу, особливо якщо видно, що пірʼя вже жовтіє і “лягло” на землю. Саме це і є “сигналом”, що поживні речовини вже перейшли в цибулину, і чекати далі нічого.
В липні часто стоїть задушлива спека, і тоді ґрунт стає твердим, мов камінь. У такому випадку без лопати чи вил не обійтися, хоча багато городників продовжують висмикувати руками. Але ж наша головна задача – не пошкодити цибулину, щоб довго зберігалася і не псувалася. Після викопування на ній часто лишається грудка землі, її потрібно акуратно струсити.
Далі цибулини треба розкласти десь в тіні, на горизонтальній поверхні. Якщо стоїть суха погода, то вистачить одного-двох днів, аби пірʼя трохи підсохло. Потім його треба обрізати ножицями, залишаючи невеликий хвостик. Якщо ж погода дощова, або земля була трохи волога, доведеться дати цибулинам більше часу полежати. У такому випадку головне, щоб зелень зверху підсохла, і всі корисні речовини перейшли в цибулю.
Коли діло зроблено, варто ще раз перебрати врожай. Якщо трапляться тріснуті або дуже мʼякі цибулини, їх краще одразу пустити в приготування страв чи консервації, або зберігати окремо. А решту пакуйте в сітки чи коробки, і ставте в сухе провітрюване місце. Тоді врожай точно пролежить аж до весни.