Хоч картопля – доволі невибаглива культура, яка вже дуже знайома городникам протягом багатьох десятиліть, варто знати, що й тут є певні нюанси вирощування. Щоб “на виході” отримати не дрібʼязок, схожий за розміром на горох, а велику, щільну й смачну бульбу, потрібно не лише правильно посадити й чекати на врожай, періодично поливаючи, а й дотримуватися певної схеми підживлення.
Згадаймо про старий добрий компост. Всім відомо, що це натуральне добриво, в якому міститься достатньо азоту й багато інших поживних елементів, які підуть на користь картоплі. Компост добре засвоюється, працює мʼяко, поступово й живить рослину впродовж усього періоду зростання. Якщо у вас є доступ до гною від великої рогатої худоби чи курячого посліду – це теж непоганий варіант. Але вносити краще у перепрілому вигляді.

Ще один перевірений спосіб збагатити землю – це посадка сидератів. Такий собі лінивий і дуже корисний лайфхак. Особливо добре себе показує люпин. Якщо його скосити й загорнути в ґрунт, він почне потрохи розкладатися, і з цього процесу кущі картоплі отримають чимало азоту. Такий варіант добре працює на піщаних і “бідних” ґрунтах, де органіка швидко “вивітрюється”.
Та варто памʼятати ще й про те, що надлишок азоту в ґрунті призводить до того, що в самих бульбах накопичується більше крохмалю. І хоч така картопля вважається смачнішою і городники якраз і шукають способи, як отримати більш “крохмальну” картоплю, насправді вона втрачає виразний смак.
Ще один важливий момент – це терміни внесення поживних добрив. Підживлювати картоплю азотом варто не пізніше, ніж за місяць до викопування. Якщо робити це пізніше, то кущі можуть “погнати” зелень, і замість того, щоб бульби набирали вагу, вся сила піде в листя. Крім того, при пізньому підживленні картопля може накопичити нітрати, а це вже нікуди не годиться.