Багато господинь скаржаться, що після покупки живців або молодих рослин пеларгонії виростають кущики, які чомусь не зацвітають. У більшості випадків причина криється у помилках догляду, які заважають рослинам розвиватися і набирати бутонів. Досвідчені квітникарі радять кілька важливих правил, які допоможуть виростити здорову і квітучу пеларгонію.
Перша поширена помилка – неправильно підібраний об’єм горщика. Коли купуємо молоді рослини чи живці, важливо обирати горщик відповідного розміру. Якщо посадити маленький живець одразу у великий горщик, рослина довго освоюватиме землю, її коріння може почати загнивати через надлишок вологи, і замість росту вона просто стоятиме на місці або почне хворіти. Господині радять пересаджувати рослину поступово: з маленького стаканчика у горщик трохи більшого об’єму, орієнтуючись приблизно на розмір «на палець більший». Завдяки таким перевалкам коріння швидше освоює земляний ком, рослина добре росте й швидше зацвітає.
Друга помилка – неправильно підібраний ґрунт. Пеларгонія любить пухкий, легкий субстрат, який швидко пропускає воду і добре насичується киснем. Звичайна земля з городу для неї зовсім не підходить – вона надто щільна, часто глиниста, і корінці в ній задихаються. Господині рекомендують використовувати легкі торф’яні суміші або спеціальні субстрати для квітучих рослин з дрібною фракцією, особливо для молодих живців і невеликих кущиків. Для дорослих пеларгоній ґрунт має бути поживним і пухким. Деякі квітникарі додають до покупного торфу лісову землю – верхній шар ґрунту з-під дерев із перепрілим листям і дрібними гілочками. Така суміш добре зберігає вологу, але водночас залишається повітропроникною. Також варто звертати увагу на кислотність ґрунту – вона має бути в межах 5,5–6,5 pH.
Третя помилка – неправильне освітлення. Пеларгонія родом з Африки, тож вона дуже любить сонце. Проте їй потрібно багато яскравого, але розсіяного світла. Якщо рослині бракує освітлення, вона витягується, стає тонкою і слабкою, а про рясне цвітіння годі й мріяти. У теплу пору року пеларгонії краще почуваються на вулиці або балконі в напівтіні, де на них не потрапляє пряме полуденне сонце. Взимку їх краще тримати на світлих підвіконнях або додатково підсвічувати лампами, адже для гарного розвитку потрібно щонайменше 12 годин світла на добу. Проте слід остерігатися сонячних опіків і сильної спеки – пеларгонії цього не люблять.
Четверта помилка – неправильний полив. Пеларгонія – рослина посухостійка, тож краще недолити, ніж перелити. Надмірний полив призводить до загнивання коренів і появи небезпечних хвороб, таких як чорна ніжка, врятувати від якої часто неможливо. Господині радять молоді рослини поливати нижнім способом: горщик опускають у воду, ненадовго залишають, а потім витягають, щоби зайва волога стекла. Для дорослих рослин зручний полив маленькою лійкою з тонким носиком, щоб контролювати кількість води і не заливати ґрунт. Якщо пеларгонію довго не поливати, вона витримає, проте виглядатиме менш привабливо: можуть підсихати бутони чи нижнє листя. Тож поливати слід помірно і вчасно.
П’ята поширена помилка – неправильне внесення добрив. Одразу після пересадки у свіжий ґрунт підживлення пеларгонії не потрібне, адже поживних речовин у ґрунті вистачає на 2–3 тижні. Вносити добрива варто лише після цього часу. Частою помилкою є полив рослини добривом відразу після пересадки – це може спричинити опіки коріння та загибель рослини.
Господині радять після пересадки полити рослину простою водою або розчином фітоспорину, який допомагає запобігти хворобам і не шкодить корінню. Надалі пеларгонію можна підживлювати будь-якими комплексними добривами, як під корінь, так і позакоренево. Якщо планується підживлення частіше, ніж раз на 10–12 днів, варто зменшити дозу вдвічі чи навіть утричі. Наприклад, замість 25 г на 10 л води можна брати 1 г на 1 л, чергуючи підживлення з поливом звичайною водою.