Перше проріджування моркви потрібно проводити, коли зʼявляються 2 справжніх листочка. На цьому етапі треба залишати рослинки на відстані 2-3 см одна від одної. Важливо робити це після дощу або поливу, бо тоді земля стає мʼякшою, і менше ризик пошкодити коріння сусідніх рослин. Робіть усе обережно, без поспіху, плануючи грядку, а не вириваючи все навмання.
Через два-три тижні настає час другого проріджування. Тут вже треба орієнтуватися на сорт – дрібносортній моркві достатньо 5 см між рослинами, а великим сортам потрібно цілих 10 см простору. На цьому етапі “скануйте” своїм професійним оком найсильніші екземпляри, а слабкі прибирайте без жалю.
Правильне проріджування безпосередньо впливає на якість врожаю. Коли кожна рослина отримує достатньо місця, коренеплоди виростають рівними, без розгалужень. До того ж, вони виростають набагато більш солодкими, бо отримують достатню кількість сонця і поживних речовин.
Та густі посадки – це не лише криві коренеплоди. Такі умови створюють ідеальне середовище ще й для грибкових хвороб. Повітря дуже погано циркулює між рослинами, тому й волога затримується довше, і морква стає легкою “здобиччю” для хвороб.
Після проріджування грядку варто замульчувати. Городники кажуть, що це обовʼязково, бо так і бурʼяни не проростатимуть, і волога зберігатиметься довше. Деякі дачники радять також підживити моркву розчином борної кислоти. На відро води треба додати десь 10 грам бору і внести по вологому ґрунту.
Тож можна дійти висновку, що проріджування моркви – це не просто про формування грядки. Кожна морквина, яка отримала достатньо простору, світла і поживних речовин, віддячить гарним зовнішнім виглядом і чудовим смаком! Зробіть це, щоб побачити разючу різницю з попереднім врожаєм!