Річ у тому, що в цій історії є один непомітний, але дуже корисний персонаж. І він не з хімічної лабораторії.
Хімія — не єдиний вихід
Коли сарана зграями сідає на город, інколи здається, що рятувати вже пізно. У таких випадках використовують інсектициди — “Фастак”, “Децис”, “Актеллік”, “Антиколорад” та інші. Препарати ці дієві, та їхній недолік очевидний: обприскування слід проводити не один раз, після кожного дощу, бажано ввечері або зранку, дотримуючись заходів безпеки. Не всі дачники погоджуються на такий підхід — хтось боїться за врожай, інші — за бджіл. Саме тому і почали шукати природний спосіб відвадити сарану.
Зелений щит від ненажер
Ось деякі садівники й відкрили для себе просо — звичайне та декоративне.
Ця культура не просто не приваблює сарану — її запах, структура листя та специфічні речовини у тканинах відлякують шкідника. Так-так, сарана облітає просо десятою дорогою, і якщо висіяти його навколо грядок або по периметру ділянки, можна значно зменшити шкоду, а то й повністю уникнути атаки.
Декоративне просо — і краса, і користь
Особливу увагу городники радять звернути на декоративні сорти проса. Вони не тільки захищають, а й прикрашають ділянку: пурпурові, бордові або бронзові кущики виглядають розкішно у будь-якому куточку. Їх висівають не тільки в палісадниках, а й по краях теплиць, навколо ягідників, уздовж парканів. Сарана до таких посадок не підходить, тому грядки всередині лишаються неушкодженими.
Висівайте вчасно — і будете з урожаєм
Щоб захист був дієвим, просо висівають у травні, коли земля вже добре прогріта. До липня рослина набирає сили, стає щільною стіною для шкідників. Дехто підсіває ще один ряд у червні, створюючи живу огорожу в кілька шарів.
Навіть якщо сарана й пролетить над ділянкою — шанси, що вона оминатиме город із просом, значно зростають. До того ж просо не потребує особливого догляду — не боїться спеки, не вибагливе до ґрунтів, ідеально росте навіть там, де інші культури гинуть.