Як зазначають господині, рішення про те, чи варто обрізати ботву, залежить від стану рослини. Якщо на ділянці є ознаки хвороб, особливо фітофторозу, тоді обрізання рекомендується. Фітофтора легко переходить із листя в бульби, зберігається в них і в подальшому може вражати нові посадки, зокрема не лише картоплі, а й томатів. До того ж уражені бульби погано зберігаються, часто вкриваються плямами, починають гнити, і в підсумку багато з них доводиться викидати.
Але якщо ознак хвороб немає, то обрізати ботву зовсім не обов’язково. Господині радять у такому випадку просто дати їй спокійно засохнути. Поки ботва поступово всихає, поживні речовини продовжують надходити в бульби, а це означає, що врожай ще трохи збільшується. Такий спосіб вважається більш природним і м’яким.
Існує ще один метод – синенькація, тобто прискорене підсушування надземної частини рослини без її зрізання. Це дозволяє картоплі визріти до кінця, при цьому не відкриваючи шлях хворобам.
Але є й інші нюанси. Якщо обрізати ботву надто рано, можуть почати відростати молоді пасинки. Вони легко уражуються хворобами та приваблюють шкідників, зокрема колорадських жуків. Щоб цього уникнути, досвідчені господині радять перед обрізанням обробити рослини, наприклад, 3–5% розчином залізного купоросу. Також можна використати настій суперфосфату: дві ложки добрива заливають восьми літрами окропу, настоюють добу, проціджують і обприскують ботву. Такі засоби допомагають зупинити розвиток нових пагонів і водночас покращують стан рослини.
Обрізання ботви саме по собі не є шкідливим, однак до цього процесу потрібно підходити з розумом. У разі появи нових паростків варто повторно провести підсушування або обробку, щоб зупинити їх ріст. Якщо зробити все вчасно й правильно, можна отримати не лише хороший урожай, а й зберегти бульби здоровими на тривалий період.