Колись садовий вар був у кожного поважного дачника під рукою: густий, липкий, з характерним запахом — майже ритуальний засіб після обрізки. Але час минає, і з ним — старі переконання.
Чому садовий вар може бути не найкращим вибором
Досвідчені садівники зауважують, що покупний садовий вар часто має в складі парафін або нафтові продукти, які створюють водонепроникний бар’єр. Замість того щоб допомогти, він перетворює поверхню зрізу на закорковану банку — ні кисню, ні обміну речовин. Іноді це викликає загнивання чи появу грибка. Особливо чутливі до такого “догляду” кісточкові культури: вишня, слива, абрикос. Ось чому дедалі частіше замість вару використовують засоби, які не закорковують рану, а знезаражують, підсушують і допомагають дереву самостійно впоратись із загоєнням.
Саморобна паста на основі вапна
Простий, перевірений та економний рецепт, який відомий ще з радянських садових підручників, але чомусь призабутий. Вам знадобиться:
- Гашене вапно – 10 столових ложок
- Мідний купорос (у розчині) – 1 столова ложка
- Водоемульсійна фарба – 1 столова ложка
- Вода – до потрібної консистенції (щоб вийшла густа кашиця)
Отже, змішайте інгредієнти до однорідної маси. Суміш повинна триматися на пензлику, але не стікати. Така паста не просто захищає зріз — вона ще й знезаражує, дихає та не створює умов для розвитку патогенів. Цю пасту добре наносити на зрізи після обрізки або на місця тріщин кори. Її навіть використовують для побілки стовбурів — подвійна користь.
Деревна зола + глина
Інший, не менш цікавий варіант, відомий ще від дідусів. Змішайте:
- Глину – 2 частини
- Золу деревну просіяну – 1 частина
- Воду – до консистенції сметани
Наносіть цю суміш на зрізи або місця пошкоджень. Глина створює захисний бар’єр, а зола працює як антисептик. Цей засіб особливо добре підходить для молодих дерев та кущів, які ще не сформували стійкої імунної відповіді на пошкодження.