Є речі, які давно перетворилися на народні ритуали. Наприклад, легке постукування по кавуну, притуляючи вухо, наче ловиш сигнали з іншої планети. Хтось вважає це шарлатанством, хтось — перевіреним методом, а хтось просто звик. Та істина, як завжди, десь поруч.
Пляма — жовта, а не блідо-біла
Знавці кажуть: якщо кавун стиглий, він обов’язково матиме знизу добре помітну пляму, яка залишилась від лежання на землі. Її колір — ключ до розгадки. Блідо-жовта або майже біла пляма — ознака недостиглості. А от якщо вона насичено жовта чи навіть із помаранчевим відтінком — це добре. Такий кавун грівся на сонці достатньо довго, аби встиг дозріти.
Хвостик — не свіженький, а сухенький
Часто покупці помилково шукають кавуни з “живим” зеленим хвостиком, мовляв, свіженький! Але досвідчені торговці й городники одноголосно пояснюють: стиглий кавун не може мати зелену плодоніжку, бо вона висихає природним шляхом, коли ягода дозріває. Тож шукайте кавун із сухим, скрученим хвостиком — це знак, що він “відірвався” вчасно.
Контрастність малюнка
Темні смужки повинні бути справді темними, а світлі — максимально контрастними. Розмитий візерунок — ознака незрілого плода. У кавуна в ідеальній формі шкірка жорстка, блискуча, і візерунок на ній — яскравий, як на фотофільтрі. Такий колір свідчить про достатній рівень цукру, вологу в м’якоті й добру витримку під сонцем.
А як щодо стуку?
Цей метод лишається класикою, хоча й не завжди на 100% точним. Стиглий кавун видає глухий, низький звук — як м’який барабан. Переспілий — ледь хрипкий, ніби тріснув усередині. Недозрілий — високий і дзвінкий. Тож стукайте, якщо хочеться, але додавайте ще 3 “фішки” і отримаєте справді соковиту знахідку.