Навесні, коли сад ще тільки прокидається, алича вже перетворюється на ніжну білу хмару, запрошуючи у гості бджіл та перших метеликів. Влітку ж гілки згинаються від рясного врожаю сонячних плодів, які радують і смаком, і користю. Це дерево вміє прикрашати сад, годувати сім’ю й навіть стати маленькою аптекою просто неба. Не дивно, що досвідчені садівники все частіше залишають для нього найкращі куточки своєї ділянки.
Чому саме алича
Алича вважається однією з найлояльніших до умов вирощування плодових культур. Вона легко переносить напівтінь, що робить її ідеальним варіантом для садів, де не кожен метр заливає сонце. Її плоди достигають одними з перших, тож вже на початку літа можна ласувати вітамінними ягодами.
До речі, цвітіння аличі — це не лише краса, а й користь для всього саду: ніжні квіти щедро відвідують бджоли, забезпечуючи гарне запилення сусідніх дерев. Ще одна особливість — здатність до активного самостійного розмноження кореневими нащадками. Для одних садівників це безплатний спосіб отримати нові саджанці, для інших — робота з контролю розростання, що не завжди є плюсом.
Втім однозначною перевагою рослини є те, що алича може служити чудовою підщепою для сливи, підвищуючи її морозостійкість та врожайність.
Важко переоцінити
Алича стійка до більшості хвороб і шкідників, що значно спрощує догляд. Вона добре переносить посуху, а також відмінно почувається на різних типах ґрунтів, навіть там, де інші фруктові дерева почуваються не надто впевнено.
Її плоди багаті на вітаміни, органічні кислоти та антиоксиданти. З аличі готують джеми, соуси, компоти та навіть домашнє вино. У народній практиці вважають, що вона підтримує травлення, зміцнює імунітет і додає сил після зими.
І, нарешті, це дерево просто створене для краси: воно змінює свій образ від сезону до сезону, але завжди виглядає елегантно та мальовничо, вписуючись у будь-який садовий пейзаж.