Дачники з року в рік намагаються вигадати “чарівний рецепт” для щедрої картоплі. Іноді руки самі тягнуться дати більше “смаколиків” грядкам: щось із хліва, щось із кухні, а щось із мішка з мінеральними сумішами. Але картопля — така рослина: якщо перестаратися, замість рясних кущів можна отримати сумний вигляд жовтих стебел, адже є підживки, які вважаються корисними, та лише за певних умов. Якщо ж внести їх необачно, то врожаю доведеться чекати марно.
Свіжий гній
Здається, що “живий” гній має дати рослині силу, але для картоплі він стає справжнім випробуванням. У свіжій органіці занадто багато аміаку та збудників гниття. Бульби у такому середовищі не розвиваються, а радше підгнивають і хворіють. Використовувати можна лише перепрілий перегній, і то в невеликій кількості.
Дріжджі
Дріжджові підживки люблять помідори та огірки, але картопля тут поміж винятків. Річ у тому, що дріжджі активно “з’їдають” калій і кальцій із ґрунту, залишаючи рослину знесиленою. У результаті кущ росте тонким, а бульби утворюються мізерні.
Надмірні мінеральні добрива
Як не дивно, але “чим більше — тим краще” у випадку з картоплею не працює. Якщо пересипати азотом, рослина піде в буйне бадилля, а під землею залишаться поодинокі та дрібні бульби. А надлишок фосфору чи калію робить ґрунт важким для розвитку. Тому мінеральні підживки можливі лише у строгих дозах і не частіше, ніж радять агрономи.
Попіл у лужний ґрунт
Багато хто вважає деревний попіл вважають універсальним добривом, але не для картоплі на ґрунтах із високим рівнем pH. Тут він ще більше “заганяє” землю в лужність, що призводить до хлорозу та відсутності зав’язі. У результаті навіть при догляді бульби не ростуть, бо рослина відчуває стрес.