Це можливо завдяки тому, що в бобах відсутній пергаментний шар. Проте волокна в них все ж присутні, тому смакові якості у “лопатки” не такі ніжні, як у справжніх спаржевих сортів. Усі ці сорти формують доволі великі насінини, тож їх відносять до зернових або універсальних. Використовувати їх можна і як зернові, і як овочеві.
Почнемо з квасолі “Афіна”. Це середньостиглий сорт. Кущі мають напівпрямостоячу форму, заввишки приблизно 60–70 сантиметрів. У фазі технічної стиглості боби зеленого кольору, а в біологічній – утворюються овальні білі блискучі насінини. Вони добре розварюються, містять багато корисних речовин і відзначаються приємним смаком.
Наступний сорт – “Барлотто”. Він відома у світі як італійська квасоля, часто її ще називають “римські боби”. Це також зерновий сорт, хоча у фазі технічної стиглості його боби теж можна використовувати як овочеві. Насіння у “Барлотто” коричневе з бордовими штрихами, виглядає дуже привабливо. Молоді зелені боби мають рожеві смужки. Цей сорт досить швидко перестигає, тому найчастіше його вирощують саме для отримання зерна.
Цікавим є сорт “Рябушка”. Він середньостиглий, з кущовою формою росту. Боби в технічній стиглості світло-жовті з фіолетовими вкрапленнями, а квітки мають ніжне фіолетове забарвлення. Насіння чорне, овальне, блискуче. “Рябушка” декоративна, має привабливий вигляд на грядці й водночас відзначається стійкістю до грибкових захворювань, зокрема до антракнозу.
Ще один сорт – “Рубін”. Це зернова квасоля з темно-вишневим овальним насінням. Воно добре розварюється, має приємний солодкуватий смак. “Рубін” середньостиглий, і навіть у прохолодне літо його можна збирати вже у вересні. Сорт стійкий до основних грибкових інфекцій і дає стабільний урожай.
І завершимо квасолею “Тип-Топ”. Це ранньостиглий сорт, який достигає вже в середині – наприкінці серпня. Насіння жовто-коричневе, добре розварюється. Сорт відзначається стійкістю до вилягання, осипання бобів та ураження хворобами, що особливо важливо у вологе літо.