Ми часто говоримо про знезараження ґрунту і зосереджуємо увагу на боротьбі з фітопатогенами: кладоспоріозом, фузаріозом, білою гниллю, сірою гниллю. Ці збудники накопичуються в ґрунті у великій кількості. Не меншу загрозу становлять залишки синтетичних препаратів – пестицидів, фунгіцидів, інсектицидів, якими користувалися протягом сезону.
Багато широко рекламованих препаратів довго зберігаються в ґрунті. Наприклад, деякі неонікотиноїди й інші інсектициди можуть утримуватися в ґрунті місяцями чи навіть роками при низьких температурах; у конкретних випадках для “Актари” (діюча речовина тіаметоксам) знаходили дані про збереження залишків до кількох сотень діб, тоді як при підвищенні температури (приблизно 18–20∘C) швидкість руйнування збільшується. З року в рік такі речовини накопичуються, знижуючи родючість ґрунту і залишаючи сліди в овочах і фруктах – це може впливати на частоту алергій та інших проблем зі здоров’ям.
Також варто пам’ятати: поради непрофесіоналів у мережі іноді бувають небезпечними. Деякі блогери дають рекомендації без необхідних знань і тестів, і це може призводити до погіршення стану ґрунту або навіть отруєнь. Тому до порад слід ставитися критично й обирати джерела з підтвердженою експертизою.
Більшість пестицидів та гербіцидів менш стійкі в лужному середовищі, тому обробки, що підвищують pH ґрунту, сприяють їх розпаду (гідролізу). У регіонах з кислими ґрунтами (pH близько 5–6) ці речовини зберігаються набагато довше, тож має сенс проводити розкислення ґрунту. Простий і доступний спосіб – внесення золи; вона частково підвищує лужність і сприяє гідролізу залишкових речовин. Загалом регулярне внесення вапнуючих добрив, що знижують кислотність, теж допомагає.
Серед сучасних підходів використовують також препарати на основі гумінових речовин, які мають легку лужну реакцію і одночасно покращують родючість. Один із таких препаратів, “Біожені” (як приклад), може мати розчини з pH орієнтовно 8–9 (залежно від води). Вони сприяють як поліпшенню структури ґрунту та стану рослин, так і швидшому руйнуванню залишкових пестицидів унаслідок лужного гідролізу. Це робить їх корисними для обробки як відкритого ґрунту, так і теплиць, де накопичення залишків зазвичай інтенсивніше.
Рекомендовано робити обробку з осені: ґрунт ще має достатньо тепла для реакцій, а навесні температура часто затримується, і процес триває довше. Після внесення “Біожені” руйнування залишків може відбуватися протягом приблизно двох тижнів за умови, що температура ґрунту 10∘C і вище. Якщо провести обробку навесні, вона теж спрацює, але в умовах короткої весни ефективність може бути нижчою, тому осіння обробка більш надійна. У теплицях цю процедуру також варто застосовувати сміливо, адже там умови сприяють інтенсивнішому накопиченню пестицидів.
Практичні поради щодо застосування: розчин готують згідно з інструкцією виробника, рівномірно проливаючи ґрунт. Зручно регулювати розпилювач на великі краплі й проходити по поверхні ґрунту, щоб добре змочити шар, де накопичуються залишки. Не страшно, якщо там посіяні сидерати – обробка їх суттєво не пошкодить. Такий пролив можна робити і по відкритій голій ділянці, і по ділянках із рослинністю; доза зазвичай є дружньою до рослин, але слід орієнтуватися на рекомендації конкретного препарату.