Коли сад засинає під першим інеєм, полуничні кущики потребують тепла, захисту й трішки уваги перед довгою зимою.
Прощальний обряд осені
Після збору останніх ягід кущі полуниці вже не цвітуть, але продовжують жити своїм тихим кореневим життям. Тож спершу потрібно обрізати старе листя, яке встигло пожовтіти чи вкритися плямами. Так рослина позбудеться джерел хвороб і грибків. Обрізання роблять акуратно, не зачіпаючи серцевину куща.
Далі землю під кожним кущиком розпушують і підживлюють. Найкраще внести під перекопування 30–40 г суперфосфату і 20 г сульфату калію на квадратний метр або ж скористатися золою — це натуральне джерело мікроелементів, яке не шкодить землі. Після підживлення грядки варто щедро полити, особливо якщо осінь видалася сухою. Волога допоможе рослинам накопичити сили й не пересохнути за зиму.
М’яка ковдра з мульчі — тепло для коренів
Полуниця, як відомо, не любить різких перепадів температур, тож їй потрібен природний “плед”. Коли ґрунт починає легенько підмерзати, то саме час укрити грядки мульчею.
Найкраще підійдуть суха солома, торф, тирса, листя або ялинове гілля. Таке укриття не лише зігріє, а й не дасть землі пересихати під зимовими вітрами. Якщо зима в регіоні сувора, зверху можна додати агроволокно чи спанбонд — вони збережуть стабільну температуру та не дадуть корінню промерзнути. Під цією теплою ковдрою кущики не загнивають, а дихають — і це головне.
Захист від морозу і талих вод
Не менш важливо правильно вибрати місце зимівлі. Отже, якщо грядка розташована в низині, де навесні збирається тала вода, коріння може запріти або задихнутися. Тому ще восени варто зробити легкий нахил грядки або дренажні канавки для стоку.
А у регіонах із мінливою зимою, де то відлига, то мороз, кущі часто страждають від перепадів температури. Щоб цього уникнути, садівники радять укривати полуницю після перших сталих заморозків, коли земля схопиться, але ще не промерзне глибоко.